Кліматична риторика у ЗМІ дедалі частіше підмінює раціональний аналіз гучними заявами про «апокаліпсис», що підриває реальне розуміння змін у природному середовищі.
Попри весняну м’якість погоди, численні заголовки сповіщають про «кінець світу» при +25°C у травні, що є типовим для сезону. У Німеччині температура квітня 2025 року була на 1,5 градуса вищою за середню, але залишається в межах кліматичної норми. Те саме спостерігається в Австрії — не катастрофа, а сезонне потепління. Надмірна увага до короткочасних коливань породжує дезорієнтацію, а не свідомість.
Фахівці закликають уникати паніки: «До подібних прогнозів потрібно ставитися з обережністю», — застерігає Ніколас Циммерманн. Йорг Кахельманн підкреслює: «Не кожна екстремальна погода — це кліматичні зміни!». Міхаель Шелленбергер додає: «Природні катастрофи були завжди. Просто зараз від них гине менше людей, ніж раніше». Ці позиції демонструють важливість розрізнення між медійною істерією та науковими фактами.
Психологи вказують на емоційні наслідки: постійне нагнітання страху викликає апатію. «Хто весь час б’є на сполох — викликає не дії, а апатію», — зазначає Торстен Гротманн. Дослідження Університету Граца підтверджує: страх паралізує, а не мобілізує суспільство. Натомість потрібна зрозуміла комунікація, орієнтована на дії.
Кліматолог Роджер А. Пілке-молодший вказує: «Багато кліматичних моделей систематично драматизують». Політика, змішана з наукою, створює упереджене сприйняття. «Клімат — це як казино», — зазначає він. Тобто ми маємо справу з флуктуаціями, а не лінійним апокаліптичним трендом. Гіперболізація кліматичних змін — це не інформування, а маніпуляція.
Таким чином, погодні зміни слід оцінювати в довгостроковому контексті, а не через призму сенсацій. Клімат змінюється, та «не кожен теплий вітерець — це безпрецедентна криза», — резюмує автор Сергій Сівертс. Виваженість і критичне мислення — ось найкраща протидія кліматичній істерії.
