Китай останнім часом посилено нарощує військовий і ядерний потенціал – готується до можливого протистояння зі США. Багато що робиться з урахуванням досвіду російсько-української війни.
Як пише The New York Times, ставку на ядерну зброю Сі Цзіньпін робив з перших днів свого правління. Менш ніж за три тижні після свого сходження на китайський “трон” у 2013 році, він окреслив генералам, відповідальним за ядерні ракети, жорстку вимогу: Китай має бути готовим до можливої ядерної конфронтації з грізним противником.
“Публічно зауваження пана Сі з ядерних питань були скупими і шаблонними. Але його коментарі за закритими дверима показують, що тривога й амбіції спонукали до трансформаційного нарощування арсеналу ядерної зброї Китаю в останнє десятиліття”, – пише NYT.
Тепер, коли ядерні можливості Китаю зросли, його військові стратеги розглядають ядерну зброю не лише як оборонний щит, а й як потенційний меч для залякування та підкорення супротивників. NYT зазначає, що навіть без застосування ядерної зброї Китай міг би “розмахувати своїми ракетами”, щоб застерегти інші країни від рішучого протистояння волі Пекіна.
“Потужний стратегічний потенціал стримування може змусити ворога відступити від необдуманих дій, приборкуючи його, не вступаючи у війну. Той, хто володіє більш передовими технологіями і розробляє стратегічну зброю стримування, що може залишити позаду пил, матиме потужний голос у мирний час і утримуватиме ініціативу під час війни”, – написав у 2021 році науковий співробітник Університету національної оборони Китаю Чень Цзяці.
Прийшовши до влади на межі 2012-13 років, Сі Цзіньпін подвоїв розмір ядерного арсеналу Китаю – приблизно до 500 боєголовок. За таких темпів Пекін матиме до 2035 року близько 1500 боєголовок, що вже можна порівняти з ядерними арсеналами США і Росії (якщо рахувати тільки ті боєголовки, що перебувають на бойовому чергуванні, а не законсервовані).
Важливим є те, що зростаючі ядерні можливості Китаю можуть сформувати майбутнє Тайваню – острівної демократії, яку Пекін вважає своєю власною територією і яка покладається на підтримку безпеки Сполучених Штатів. Найближчими роками Пекін може отримати впевненість, що він здатний обмежити втручання Вашингтона і його союзників у будь-який конфлікт навколо острова.
Примітно, що на підтвердження цього китайські військові аналітики наводять приклад дій Кремля, який успішно шантажував Захід ядерною ескалацією, щоб стримати Європу і США від активнішої підтримки України у війні.
