З 6 по 10 листопада в Сіднеї проходила Пленарна зустріч Австралійської конференції католицьких єпископів. Такі зустрічі відбуваються двічі в рік — у травні та листопаді. У них беруть участь усі католицькі ієрархи Австралії, і вже вчергове її учасником був владика Микола Бичок, єпарх Мельбурнський.
Про це повідомляє пресслужба Мельбурнської єпархії УГКЦ.
Важливою подією першого дня була зустріч зі Секретарем Апостольської столиці з міжнародних відносин архиєпископом Полом Ґаллаґером. У промові до католицьких єпископів Австралії представник Ватикану звернув увагу, що сьогодні дуже важливо бути солідарними з тими, хто страждає, і згадав про Україну. Він наголосив на трьох основних рисах сучасної Церкви. Передовсім вона має бути відкритою для всіх, особливо зранених і тих, хто тримається осторонь. Також має бути Церквою зцілення — повинна зцілювати рани минулого і ті, які є наслідками сучасних жахливих подій у різних куточках світу. І, зрештою, має бути Церквою надії, оскільки всі ми потребуємо надії та милосердя, а отже, не повинні втрачати надії і підтримувати тих, що страждають.
Опісля владика Микола подякував архиєпископові Полу за все те добро, що він, як представник Ватикану, робить для України, а особливо за його останню промову на підтримку України, яку він виголосив на засіданні ООН наприкінці вересня.
Президент Австралійської конференції католицьких єпископів архиєпископ Тімоті Костелло також згадав про Україну під час виступу. Він розповів про візит делегації єпископів Австралії до України в серпні цього року і наголосив, що для авcтралійських католицьких єпископів цей візит був виявом солідарності з тими, хто страждає, та виявом пастирської близькості до християн у зруйнованій війною країні.
У четвер, 9 листопада, владика Микола звернувся до учасників зустрічі із промовою. Темою для виступу він обрав одну з найтрагічніших сторінок історії України — Голодомор 1932–1933 років, 90-ту річницю якого згадуємо цьогоріч.
«Український народ зазнав найбільшого геноциду серед інших народів — винищення суттєвої частини людей за кількістю та значенням. Голодомор — не просто біль і рана. Це — чорна діра нашої історії, яка могла безповоротно поглинути не тільки Україну, а й будь-яку надію на життя», — сказав владика Микола.
Він також наголосив, що ця трагедія зачепила кожну родину в Україні та мільйони наших земляків, замучених голодом, які є не просто жертвами несправедливості режиму, а цілеспрямованого винищення носіїв української традиції, культури та духовних цінностей. Тому, як зазначив Мельбурнський єпарх: «Визнання Голодомору геноцидом — це насамперед встановлення правди, історичної й правової справедливості, визнання і засудження на світовому рівні факту того, що російський комуністичний тоталітарний режим цілеспрямовано здійснив найбільший злочин — геноцид української нації. І весь світ відповідно має знати й розуміти злочинну сутність москви, яку вона намагається прикривати фальсифікацією історії й різною політичною брехнею».
Владика Микола закликав присутніх долучитися до молитовної пам’яті за жертв Голодомору в Україні в четверту суботу листопада, оскільки саме цей день присвячений їхній пам’яті.
Наприкінці промови владика Микола від імені Української Католицької Церкви подякував Австралійській конференції католицьких єпископів за братній візит до України трьох єпископів з Австралії, а також за щедрі пожертви католицьких дієцезій Австралії для гуманітарної допомоги українцям, надіслані до Патріаршої фундації «Мудра справа». Владика попросив католицьких ієрархів продовжувати добрі діла для гуманітарної допомоги українцям і молитися за Україну. На завершення виступу він подарував кожному єпископові англомовне видання книжки Петра Кардаша про Голодомор 1932–1933 років «Злочин».
Участь Мельбурнського єпарха УГКЦ у таких зустрічах надзвичайно важлива не тільки для Української Католицької Церкви в Австралії, а й загалом для України. Адже, з одного боку, це можливість перебувати серед своїх і підтримувати зв’язок із великою родиною Католицької Церкви, а з іншого — нагода поширювати правду про події в Україні, ділитися болем та переживаннями нашого народу і знаходити підтримку.
Департамент інформації УГКЦ
