Тижневий візит кардинала Леонардо Сандрі, Префекта Конгрегації Східних Церков, до України, завершився у понеділок, 17 липня 2017 р., відвідинами Львівського архиєпископа латинського обряду Мечислава Мокшицького. Перед розмовою з Головою Конференції Римо-Католицьких єпископів в Україні гість з Ватикану поділився з присутніми журналістами, між якими був і наш кореспондент Костянтин Чавага, підсумками своєї подорожі. Він сказав:
«Дякуючи Богові, я мав змогу побачити живу Церкву. Головною метою візиту було відповісти на запрошення взяти участь у великих святкуваннях на честь Зарваницької Богородиці, що відбулися вчора. Отож, увесь попередній шлях, який ми здійснили – з Києва на східну Україну й далі до Богородиці – означає, що ми прагнемо все життя Церкви та життя країни принести до стіп Божої Матері. Подібно й ви (римо-католики) вчинили вчора під час великого свята на честь Пресвятої Богородиці (в Бердичівському санктуарії). Греко-католики дуже почитають Зарваницьку Богородицю, Вона відіграє важливу притягальну роль в їхньому духовному житті.
Мій візит, насамперед, був до греко-католицької Церкви, адже вона перебуває у відповідальності служіння Конгрегації Східних Церков. І я мав змогу побачити на східних теренах також прекрасну дійсність братерства між греко-католицькими та римо-католицькими єпископами. Під час цієї подорожі, яка була, радше, короткою, хоч могла бути й тривалішою, я мав змогу побачити різні сторони важкої ситуації, яку переживає східна частина України. Отож, я приніс до Богородиці всі намірення переселенців, тих, які втратили свої домівки, тих, які зазнали страждань з приводу смерті своїх найдорожчих, всіх тих, які пізнали, що означає залишити свою домівку й намагатися розпочати нове життя, на жаль, під знаком непевності, бо нічого невідомо про майбутнє. Отож, прагненням всіх цих людей, моїм та Папи Франциска, насамперед, є прагнення миру, яке я вчора приніс до стіпЗарваницької Богоматері.
Я мав велику честь і великий привілей супроводжувати Його Святість святого Івана Павла ІІ під час його подорожі до України 2001 року, і я хотів би, щоб Пресвята Богородиця дала мені благодать мати його надзвичайну мудрість, його доброту й відкритість, його любов до цієї країни. Бо дійсно, насамперед, у Києві, але також тут, у Львові, він виявив справжній дух вселенського батька всієї Церкви, любов до народу, який виходив із епохи комуністичного переслідування, до нової країни свободи, справедливості та процвітання.
На мою думку, зі сторони Бога, Господа Ісуса та Пресвятої Богородиці не бракує вже нічого, мова йде про благодаті, які Бог неустанно посилає. Тепер же необхідно, щоб також люди старалися про те, щоб відповісти на велику Божу доброту, будуючи мир, будуючи співжиття, долаючи труднощі, очищаючи пам’ять, всі ті речі, які можуть бути перешкодою для віднайдення справжнього братерства між усіма українцями.
І хоч мій візит був, насамперед, звернений до греко-католицької Церкви, я з радістю завершую своє перебування в Україні, відвідуючи дорогого архиєпископа Мечислава, з яким знайомий з часів Івана Павла ІІ, і який, як мені відомо, є одним із активних діячів нового життя Церкви в Україні, тож бажаю йому та всій римо-католицькій Церкві бути дійсними активними діячами цього нового періоду, який, сподіваємося, принесе мир і згоду між усіма.
Користаю з нагоди вашої присутності та прихильності, аби передати вітання всім католикам латинського обряду, всім, хто бере участь в житті Церкви, щоб також і ви, дорогі браття і сестри римо-католики в Україні, завжди могли бути будівничими миру та євангельського життя. Також і вам передаю особливе благословення Папи Франциска, який слідкує за життям України, за життям Церкви з почуттям великої близькості й любові. Благословення для тих, які беруть участь в житті римо-католицької Церкви в Україні, але, насамперед, для страждаючих, для хворих, похилих віком і дітей».
Своїми думками про візит кардинал Леонардо Сандрі поділився також і з італійською редакцією, зазначаючи, що кульмінаційним моментом була проща до Марійського відпустового центру Зарваниці.
«Адже якщо подумати про зустрічі, які я мав раніше в тих регіонах, де був свідком страждань переселенців, – пояснив він, – то це було немов би збиранням усієї цієї дійсності до духовного кошика пожертв Пресвятій Богородиці, щоб покласти їх до Її стіп. І я це вчинив особисто, маючи на увазі також великодушність і любов Святішого Отця до України. Але це також вчинили українці, й це було щось надзвичайного».
Кардинал Сандрі відзначив численну участь в прощі, зокрема молоді, нічні чування та цілонічні сповіді, ревну молитву паломників. «Отож, вважаю, – підкреслив він, – що це було для мене найкращим завершенням цієї подорожі: перебувати біля стіп Богородиці разом з усією греко-католицькою Церквою, з усіма вірними, які особисто брали участь у прощі, чи за посередництвом радіо й телебачення. Так ми вручили в Її руки все прийдешнє, яке, сподіваємося, буде майбутнім миру й згоди для цієї дорогої країни».
Відповідаючи на прохання журналіста підбити підсумки цієї подорожі, Префект Конгрегації Східних Церков зазначив, що вважає їх дуже позитивними. Насамперед, з огляду на те, що його постійно супроводжували Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, та Апостольський Нунцій Клаудіо Ґуджеротті, які допомагали впевнено почуватися серед міжконфесійної ситуації в країні.
«Крім того, – відзначив Кардинал Сандрі, – я зустрів атмосферу надії побачити, що ця країна, Україна, заживе в мирі й безпеці, прагнучи стати країною процвітання та згоди для всіх». Він також підкреслив участь римо-католицьких єпископів у всіх заходах, що, однак, задля святкувань у Бердичеві за участю кардинала Ґрохолевського, не могли бути присутніми на Літургії в Зарваниці, зазначаючи, що ця велика різноманітність вимагає «сопричастя і свідчення». «Отож, думаю та сподіваюся, що ця подорож причинилася до зростання сопричастя з Богом та із співбратами, між усіма Церквами, ставши нагодою свідчити Євангеліє та освячуючу Христову благодать», – підсумував він.
