У березні 2024-го український боєць-вогнеметник під час виконання бойового завдання в селі Работине (Запорізька область) втратив побратима і добу провів із російськими окупантами в окопі.
Історію бійця 704-го полку радіаційного, хімічного та біологічного захисту розповіло видання “Суспільне”.
На бойове завдання з Василем пішли ще троє його побратимів.
“Щойно ми зайшли на позицію саму, вже почалися обстріли, мінометні обстріли, дронами почали сильно крити, але ми просувалися все одно. Коли вже москалі все пронюхали, налетіло штук 15 дронів просто зі скиданнями. Ми все одно продовжили виконувати завдання”, – зазначив Василь.
Однак під час бою командир групи отримав поранення.
“Він мені одразу сказав, що бери на себе відповідальність, далі веди групу, я не буду вести групу. Пацанам сказав відступати двом, бо в них це перший вихід бойовий, думав, що нехай відступають, а я залишуся з ним, буду допомагати”, – продовжив вогнеметник.
Василь надав командиру першу допомогу, але не зміг його врятувати, адже окупанти скинули бомбу.
“Я думав, що пересиджу, поки не закінчиться обстріл. На щастя, москалі не побачили, що я там є, бо потім, як з’ясувалося з нашої зйомки дрону, було видно, що я там загинув разом із побратимом, мене вважали 200-им”, – розповів військовий.
Рація Василя одразу була заблокована, почався бій, унаслідок чого воїн отримав кілька контузій.
“Прокинувся я десь о 6-й ранку. Пити хотілося дуже сильно, води не було, холод, як на зло. Знайшов мішок із продуктами. Наші чи не наші, я не знаю. Консерву якусь поїв. Я не знав, що робити, виходити чи не виходити, уже змирився з тим, що помер”, – зазначив боєць.
Уже через деякий час він почув голоси окупантів.
“Упав біля мене, піднявся, виматюкався. Бачу, що в нього на нозі червона пов’язка, думаю, ну все, припливли. Дістаю гранату, думаю, якщо що, то підірвуся”. Тут він каже: “Ти хто?” Я кажу: “Свої”. Я не знаю, як це голова згенерувала. Він: “Посувайся, я до тебе, після поранення, після штурму в Работиному”. Вони там отримали на горіхи. Я кажу: “Ні, йди далі, там із наших далі хтось є, йди до нього, там місце ще є”. І він пішов”, – сказав вогнеметник.
Після цієї розмови боєць зняв українські наліпки та шеврони, залишив тільки синьо-жовтий браслет, про який забув. Окупант повернувся до нього. Пізніше українець дізнався, що це був найманець ПВК “Вагнер”.
