Видання Dialog.UA публікує лист, надісланий мешканцем Донецької області, постраждалим від військових дій. Чоловіка обурює популізм і двоїста натура відомих політиків; він твердо переконаний, що таких людей треба гнати звідусіль і не підтримувати їх на виборах.
Доброго дня, шановна редакціє “Диалог.UA”!
Пише вам російськомовний житель Донецької області, переживши обстріли, диверсії і прочувствовавший на собі, що таке сепаратизм, зрада батьківщини і співробітництво співвітчизників зі спецслужбами іншої держави. Я часто читаю новини і дивлюся ТБ. Чесно скажу, мене дістали деякі піки, що з’єднання є на екранах із завидною регулярністю. Дуже обурюють політики, які в такий непростий час позиціонують себе як “борці з несправедливістю”, а по факту: мають досить дивну ідеологічну позицію, дуже вигідну ворогам нашої держави. З іншого боку, ці політикани – просто пустобрехи, займаються популізмом і абсолютно далекі від реальних проблем своїх співвітчизників.
Євген Мураєв, Нестор Шуфрич та Олександр Вілкул – відомі мільйонери, які регулярно говорять на ТБ про війну на Донбасі, але які реально нічим жителям Донбасу не допомагають. Ви кого-небудь з них бачили взагалі в зоні АТО хоч раз? А там регулярно гинуть люди! В охопленому війною регіоні наші співвітчизники сидять без світла, води і їжі, багато втратили житла. ООН допомагає, Червоний Хрест допомагає, маса волонтерів, благодійних організацій, так і деякі політики теж відправляють допомогу. А де ваша реальна допомога Донбасу, панове шуфричі, мураевы, вилкулы? І це при ваших-то фінансах та інших можливостях!
Яким чином ви співчуваєте російськомовному населенню”, якщо ні копійки не дали? Звичайно, легко сидіти осторонь, вишукувати недоліки і критикувати нинішню владу: мовляв, щось не так робить, це не так… З тим гаслом, що якщо б вони зараз керували країною, то користі було б більше. А я особисто сумніваюся, що якщо даті управління країною в руки Шуфричу, то було б краще. Він бі відразу, як і його колишній партійний шеф Янукович, давши дозвіл на введення російських військ для вбивства всіх, хто за Україну. Досить згадати, як Шуфрич керував МНС… Постійні надзвичайні ситуації при його керівництві. І безпорадність його креатур в міністерстві. Та він сам і його сім’я – це суцільна надзвичайна ситуація, досить згадати, як його син збив у Києві перехожого на своєму “Бентлі”.
Вілкул керував Дніпропетровської ОДА – бардак при ньому був ще тієї! “Титушек” Вілкула в Дніпрі теж не можна забути, у співпраці з кримінальними структурами, ненавидящими воїнів АТО, він загрався у вельми небезпечні ігри. Мураєв, хоч і молодий, але ми знаємо, звідки він і хто його вивів “в люди”, так би мовити, – тесть Олег Таранов, колишній чиновник і керівник підприємств, друг відомого політика з кримінальним минулим Вадима Рабиновича. Раніше Мураєва можна було бачіті “масовці” і у Добкіна і Кернеса, і в інших “регіоналів”.
Тепер же він позиціонує себе як самостійна політична фігура… Та немає там і в помині ніякої самостійності – він просто ланцюгової “Тютюн” більш великих політичних і бізнес-фігур.
Що об єднує Вілкула, Шуфрича і Мураєва? Не тільки зв’язок з недобитої “Партією регіонів”, а також кримінальними структурами. Зараз вони схожі в тому, що регулярно паскудять українській державі. Як тільки російські влади-агресори анексували Крим, ці троє встали на бік Кремля. Від них в 2014 році не було жодного слова критики на адресу Путіна і його найближчого оточення, режиссировавшего злодійство території України. Війну на Донбасі ця “несвята трійця” називала “громадянським конфліктом”. Тобто, на думку Вілкула, Мураєва і Шуфрича, що у розв’язанні війни винен виключно Київ, а Москва ніби як і “не при справах”. Минав час, приховувати кремлівські вушка за кровопролиттям на Донбасі ставало все важче, а до “трійці” з кожним днем все більше доходило, що вони, незважаючи на свої симпатії до Москви, залишаються на території України, а їх улюблені російські владі щось не поспішають їх “визволяти”. Що робити? Треба якось виживати. І тоді вони поступово, зі скрипом, почали визнавати і російське присутність на Донбасі, і навіть злегка засуджувати Москви. Але акуратненько. І найбільше, на їх думку, вінна все одно Україна.
У мовному питанні, коли у нас пішли претензії з боку Угорщини, ці троє прогнозовано стали на бік мадярів. Коли українська сторона домагається від світового співтовариства продовження санкцій щодо російських агресорів, ці продовжувачі справи Януковича всіляко надавати нам палиці в колеса. Вони послідовно і вперто працюють проти української держави.
Ось як їх після цього не назвеш “п’ятою колоною”! То їздять в Росію і виступають там на пропагандистських каналах. Зустрічаються і фотографуються з одіозними ворогами України путінського типу байкера Залдостанова, кримського зрадника-сепаратиста царьова є та французької націоналістки Ле Пен. То раптом зображують із себе українців накидаються з критикою на владу, хоча по суті, самі себе вони українцями, не считают, і проблеми України їх не цікавлять. Їх цікавить збереження власного капіталу, який вони нажили, на хвилиночку в тій же Україні і завдяки в першу чергу нашій державі.
Може бути, в цьому і полягає весь секрет їх мінливої точки зору. Якби у них була можливість переїхати і перевести бізнес в Росію, вони б, мабуть, ще більші цебри бруду лілі на Україну. Альо в Росії своїх мільйонерів вистачає, і не факт, що “брати-росіяни” не зітруть цих панів в порошок, якщо ті туди поткнутися і почнуть там розгортати бізнес.
По суті, такі як Вілкул, Шуфрич і Мураєв – це справжній вірус на тілі України, від якого наша країна хворіє. Вони такі ж, як їхній колишній лідер Янукович, зрадив свою країну і втік “під крильце” Путіна. Чесно кажучи, що б не говорили про воїнів УПА, але мені ці героїчні люди набагато більше імпонують, ніж такі “піки”, як Шуфрич, Вілкул та Мураєв”. В українських повстанців була чітка позиція, вони ненавиділи ворогів України, що боролися проти них і не турбувалися за своє майно.
Коли на землю прийшов ворог, вони готові були кинути будинку і піти в ліс, альо плазувати перед завойовниками не збиралися. Але такі вчинки – це явно не про нашу “несвятую трійцю”. Ці прогнутися під кого завгодно і перефарбуються як хамелеони, лише б ніхто не чіпав їх грошики. Скажу як мешканець Донбасу: коли мій регіон повністю повернеться під контроль України, і який-небудь Шуфрич або Мураєв приїде туди вести виборчу кампанію, ми вышвырнем їх геть. Не тільки тому, що багато базікали замість реальної допомоги, але й тому, що відверто шкодили, працюючи на ворога.
І точно так само, я сподіваюся, цих хамелеонів поженуть звідусіль – і з Києва, і з Дніпра, і зі Львова.
Віталій Молотов, житель Донецької області.
