У Велику П’ятницю, 30 березня 2018 р., в базиліці Гробу Господнього звершено стародавній обряд похоронної процесії Христа. Богослуження відбулося ввечері, після відслужених вранці Страстей Господніх та молитви Хресної дороги на Via Dolorosa – вулиці в Єрусалимі, якою, згідно з переданням, Ісус йшов на розп’яття, несучи хрест. Відповідно до цього стародавнього обряду, під час процесійної ходи несено статую померлого Христа, читаючи різними мовами євангельські уривки про страсті.
Богослуження очолив о. Франческо Паттон, Настоятель Кустодії Святої Землі, францисканської провінції в регіоні. Коли процесійна хода прибула на Голготу, статую Розп’ятого знято з хреста й огорнуто полотном і покладено на «камені намащення», де о. Франческо намастив тіло Ісуса пахощами, як це описано в Євангелії.
Ця давня традиція похоронної процесії Ісуса завжди збирає чимало паломників, які зі зворушенням беруть в ній участь. Традиція дуже популярна також і серед місцевих християн, які окремо проводять такі процесії вулицями Святого Міста, а потім приєднуються до цього богослуження в базиліці Господнього Гробу.
А в суботу, 31 березня, вранці, при Господньому Гробі вже було звіщене Воскресіння. Задля особливих правил, які регулюють здійснення богослужень у цьому святому для всіх християн місці, місцева римо-католицька громада з випередженням звичного часу відслужила тут Пасхальне Чування, яке очолив Апостольський Адміністратор Єрусалимського латинського патріархату архиєпископ П’єрбаттіста Піццабалла.
«Під час цього чування ми вшановуємо вірність Бога союзові та Його прощення, – сказав архиєпископ під час проповіді. – Протягом сторіч Бог не робить нічого іншого, як прощає та оживляє Свої стосунки з людиною, від Адама до Авраама й аж до Ісуса, Який перейшовши через смерть, один раз і назавжди повертає нас до цього повного сопричастя з Богом».
У цьому контексті проповідник заохотив вірних не зосереджуватися на собі самих, аде відкриватися, щоб ставати новими у Христі. «Дуже хочу, що ця Пасха, – підсумував він, – зробила нас здатними до цього нового погляду на себе самих і на власні історії, погляду того, хто зустрів Господа та Його спасіння».
