Водопідйомні поверхневі насоси дозволяють висмоктувати воду з глибини колодязів або свердловин до 8-10 метрів. За наявності необхідності отримати воду з глибини 30-50 метрів краще використовувати модель з ежектором. Це пристрій, який разом з трубопроводом для всмоктування опускається на дно свердловини. За рахунок цього підвищується тиск, і вода з великих глибин піднімається наверх. Однак фахівці відзначають, що модель з таким механізмом не відрізняється надійністю в експлуатації і вкрай витратна в плані електроенергії.
Підняти воду на поверхню також можна за допомогою вихрового насоса. У його конструкції є колесо, яке за рахунок обертання викидає воду на поверхню. Вартість такого насоса досить низька, а сама модель компактна, але сама система має низьку продуктивність. З метою цілодобового підйому і перекачування води є сенс застосовувати вихровий насос. Він влаштований таким чином, що вода спочатку потрапляє в баки, там накопичується, а потім викидається назовні. Ця модель підходить ще і в тому разі, якщо передбачається великий напір води. Якщо необхідно всмоктувати воду з глибини близько 300 метрів, використовуються водопідйомні глибинні насоси. Їх встановлюють прямо у воду на глибині не менше одного метра, для того, щоб у насос разом з рідиною не потрапляв дрібний пісок, інакше механізм швидко вийде з ладу. Занурювальні насоси підрозділяються в залежності від того, в які водні джерела вони встановлюються. Для висмоктування води з водних свердловин застосовується занурювальний свердловинний насос. Така модель характеризується наявністю високої потужності і продуктивності, оскільки вона здатна перекачати великий об’єм води. Для отримання води з колодязів використовуються колодязні насоси.