Які характеристики мала ця зенітна установка, та чому її поспішили “пустити під ніж”
Джерело: Defence Express
Протягом 1980-1990-хх років Італія виготовила для своїх збройних сил до 300 зенітних самохідних артустановок SIDAM (також мають позначення SIDAM-25), базою під які виступили гусеничні бронетранспортери M113A2 локального виробництва із відповідним рівнем переробки.
Однак на даний момент італійці такі зенітки в своєму розпорядженні не мають, поспішили їх на початку 2010-хх років “пустити під ніж” по причині моральної застарілості, а самі БТР, які виступали платформою під SIDAM, пройшли конверсію та були викуплені для ЗСУ, про що в одній із своїх публікацій стверджує ресурс btvt_2019.
Від Defense Express хочемо наголосити на такому – справді, у випадку із SIDAM 25 можна стверджувати, що ця самохідна зенітно-артилерійська установка особливо на початок 2010-хх років виглядала вкрай морально застарілою, зокрема через недоліки бортової апаратури.
Однак якщо робити поправку на реалії повномасштабної війни РФ проти України, то виходить, що й ці італійські зенітки SIDAM 25 могли б знайти своє місце в системі протиповітряної оборони нашої країни для захисту від рашистських дронів. Але тут ми вкотре маємо привід згадати фразу, що “історія не має умовного способу”.
Якщо конкретизувати, то головною проблемою SIDAM-25 вважалась відсутність бортової РЛС. Передбачалось, що наведення установки на ціль відбуватиметься або з використанням бортової оптико-електронної станції й лазерного далекоміра, або ж за цілевказівкою від батарейної РЛС.
SIDAM 25 була оснащена чотирма 25-мм автоматичними гарматами Oerlikon KBA, кожна з яких мала темп ведення вогню в 600 пострілів на хвилину, максимальна дальність стрільби по повітряним цілям складала 2-2,5 кілометри, по наземним – заявлялась до 5 кілометрів.
Сумарний боєкомплект складав 600 пострілів, або по 150 пострілів на ствол, при цьому стрільба могла вестись чергами по 15 або по 25 пострілів. На цьому й показник сумарного боєзапасу також вважався недостатнім, що й вирішило долю SIDAM-25 у відповідному ключі.
Довідник The Military Balance за 2010 рік стверджує, що тоді італійська армія ще зберігала в строю 64 самохідні зенітні установки цього типу. Що стосується італійських M113A2, які виступали базою під SIDAM 25, то там переробка мала мінімальний обсяг і полягала у відповідній перекомпоновці внутрішнього простору машини під розміщення башти із зенітними гарматами. Бойова маса при цьому складала 15 тонн, а шасі втрачало опцію плавучості.
У квітні 2022 року італійська преса заявляла про начебто можливість передачі зеніток SIDAM 25 для ЗСУ. Але в тому випадку це були лише припущення італійських журналістів, які не підтвердились.
