36-річний прикордонник В’ячеслав Ятчук із Ратнівської громади Ковельського району, який служить у бойовому підрозділі Волинського прикордонного загону та має позивний «Фізрук», розповів про епізод, коли пораненим провів ніч у лісі під поваленим деревом, поки ворожі FPV-дрони намагалися його вразити.
До війська В’ячеслав мобілізувався у березні 2025 року й одразу потрапив до бойового підрозділу прикордонників. За освітою він учитель фізкультури, хоча за фахом ніколи не працював, тому й отримав позивний «Фізрук».
Найважчий епізод, за його словами, стався на початку однієї з ротацій, коли він разом із побратимами брав участь в евакуації важкопоранених. Група потрапила під ворожий обстріл, під час якого В’ячеслав отримав осколкове поранення лівого стегна. Він пригадує, що над позицією з’явився «мавік», який спершу сприйняли за свій, але безпілотник виявився ворожим і скинув боєприпас на їхню групу.
Після обстрілу, за словами прикордонника, до них під’їхали свої на НРК і забрали тяжкопоранених та загиблого бійця. Сам В’ячеслав забіг у посадку й сховався під поваленим стовбуром дерева, де, знесилений крововтратою, заснув. Протягом тривалого часу ворожі FPV-дрони хаотично кружляли над місцевістю, намагаючись поцілити у нього, тож ніч він провів у лісі, не маючи змоги вибратися.
Він розповідає, що його врятували спека та густа зелень: дерева нагрівалися, і з дронів його не було видно. Водночас у нього не було води, тому, щоб втамувати спрагу, він жував листя. Рація розрядилася, і побратими вважали, що він загинув, хоча його шукали квадрокоптером, адже дронарі бачили, як він забіг у посадку.
Попри те, що поранення було настільки серйозним, що, за його словами, у рану в нозі можна було вставити два пальці, «Фізрук» вирішив не накладати турнікет. Згодом з’ясувалося, що це фактично врятувало йому ногу. Наступного дня, коли ворожі дрони припинили атакувати посадку, В’ячеслав вирішив самостійно йти до своїх, подолавши майже кілометр відкритої місцевості. Йому вдалося непомітно для ворога дістатися до українських позицій, де йому надали першу медичну допомогу, після чого евакуювали до шпиталю.
Після нетривалого лікування прикордонник повернувся до побратимів на лінію бойового зіткнення. Нині «Фізрук» продовжує службу на українсько-білоруській ділянці державного кордону неподалік від рідного села. Він зазначає, що заздалегідь психологічно готував себе до того, що доведеться побувати на війні, а найбільше його мотивує можливість рятувати життя побратимів.
