Історія щасливого кохання: перед вінчанням з італійцем ходила на курси в церкву

Киянка Тетяна Рогозіна вийшла заміж за італійця Дієго Спандрі. Пропозицію зробив у Венеції за рік після знайомства.

“Я за освітою – перекладач англійської та німецької мови. Тоді працювала фрілансером – перекладала і давала уроки студентам. Займалася танцями, – розповідає Gazeta.ua Тетяна. – Дієго подорожував і приїхав у Київ.

Спільні знайомі попросили провести екскурсію для нього у Лаврі. Спочатку ми просто спілкувалися. Наступного разу приїхав на мій виступ. Тоді зрозуміла, що в Дієго до мене симпатія, хоча я до того сприймала його як друга. Коли втратила тата, то дуже підтримав. Почав прилітати в Україну до мене на вихідні. Взимку на моє день народження прислав музичний диск і книгу про котів, бо тримала в себе двох.

Так тривало десь півроку. Потім Дієго запропонував зустрічатися. І ми почали кататися: він до мене на одні вихідні приїжджав, а я на інші до нього. Іноді зустрічалися в якійсь країні Європи. Через півроку, восени поїхали у Венецію. Коли там гуляли на набережній, то він дістав обручку – із білого золота із маленьким камінцем”.

Пара у квітні цього року святкуватиме 4 річницю весілля.

“В Італії розписалися, а потім я відразу подала на дозвіл проживання. Там у серпні повінчалися. Ходили на курси в церкву. Священик говорив з нами про важливість шлюбу, як потрібно себе поводити, запитував чи справді готові до цього. На вінчання купувала білу сукню у Києві чернівецької фірми.

У ресторан запрошували лише найближчих родичів і свідків – було до 18 людей. У італійців не прийнято гукати всіх у ресторан, більшість приходять у церкву. Через тиждень із свідками поїхали святкувати в Україні – вдягли вишиванки, були в Пирогово. Запросили також лише найближчих друзів.

Прізвище чоловіка не брала, бо в них так не прийнято. Це викликає більше питань, ніж коли чоловік і дружина на різних прізвищах”.

Молодята у весільну подорож поїхали на острів Маврикій. Квитки на літак і готель замовляли самі. Були там 10 днів.

“Живемо у маленькому містечку Манделло, що за годину їзди від Мілану. Із України привезла двох котів – Персика-Сімбу і Беллу-Нуар. Чоловік сказав: “Я одружувався на всьому комплекті”. Зараз я не працюю. Чоловік не хоче, бо тоді мало бачитиме мене вдома. Він – інженер на заводі. Я іноді беру на репетиторство дітей знайомих”.

Comments

0 comments

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

1 × four =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh