Сучасні ракети та безпілотники, які російський військово-промисловий комплекс випускає у 2026 році, залишаються критично залежними від західної мікроелектроніки подвійного призначення. Попри численні санкційні пакети, РФ підтримує роботу ракетних конвеєрів завдяки розгалуженим мережам тіньового імпорту та фірмам-прокладкам у третіх країнах.
Аналіз уламків високоточного озброєння — крилатих ракет Х-101, балістичних «Іскандерів» та гіперзвукових «Цирконів», виготовлених наприкінці 2025-го — на початку 2026 року, показує, що понад 70% електронної компонентної бази в них має західне походження. Російські розробники не змогли замінити ключові вузли власними аналогами.
У системах навігації та наведення найчастіше фіксують компоненти таких виробників, як Texas Instruments та Analog Devices (США) — це цифроаналогові перетворювачі, трансивери та мікросхеми керування живленням для бортових комп’ютерів і радіолокаційної обробки сигналів. Програмовані логічні матриці (FPGA) Intel (зокрема Altera) та AMD (Xilinx) виконують роль «мозку» систем наведення, обчислюючи складні балістичні траєкторії в реальному часі. Мікроконтролери та силова електроніка STMicroelectronics (Швейцарія/Франція) і Infineon Technologies (Німеччина) керують сервоприводами крил і рулів маневрування ракет.
Більшість цих чіпів марковані як цивільна електроніка подвійного призначення та застосовуються в автомобільній промисловості, побутовій техніці чи медичному обладнанні, що полегшує їхню легальну закупівлю на світовому ринку.
Через блокування прямих поставок Росія вибудувала багаторівневу систему обходу експортного контролю. Спершу підставні компанії, пов’язані зі спецслужбами, закуповують великі партії мікросхем у легальних дистриб’юторів у країнах Азії та Близького Сходу. Далі вантаж проходить через транзитні хаби в Китаї, Гонконгу, ОАЕ, Туреччині та країнах Центральної Азії, де електроніку декларують як компоненти для побутових систем або смартфонів. Після цього чіпи потрапляють до РФ: частину одразу відправляють на ракетні заводи, іншу — на підприємства на кшталт зеленоградського заводу «Ангстрем», де імпортні компоненти інтегрують у складні бортові модулі, програмують і покривають захисними компаундами, намагаючись приховати оригінальне маркування.
Те, що ракети Х-101 та «Циркони» збирають із чіпів, придбаних лише кілька місяців тому, свідчить про відсутність у РФ стратегічних запасів електронної компонентної бази. Російський оборонно-промисловий комплекс працює в режимі постійного дефіциту, і будь-який збій у логістиці одразу гальмує ракетне виробництво.
Україна разом із західними партнерами у 2026 році реалізує кілька напрямів протидії. У межах проєкту «Цифровий трекінг» за серійними номерами чіпів, знайдених в уламках ракет, ідентифікують первинних покупців у третіх країнах, після чого США або ЄС запроваджують проти таких компаній вторинні санкції. Виробників мікроелектроніки закликають посилити системи кінцевого контролю (Know Your Customer), щоб унеможливити продаж великих партій FPGA та іншої критичної електроніки сумнівним клієнтам.
Оскільки повністю перекрити контрабандні потоки неможливо, Сили оборони України застосовують засоби Mid та Deep Strike для точкового ураження інфраструктури в РФ, де імпортні чіпи перетворюються на зброю. Йдеться про російські конструкторські бюро, заводи збірки та підприємства мікроелектроніки.
Залежність РФ від імпортних чіпів у ракетах Х-101 та «Іскандер» автори матеріалу порівнюють із ситуацією на фронті з FPV-дронами. Російські розробники безпілотників, зокрема команда VT40, також використовують китайські та американські мікросхеми для створення мультидіапазонних приймачів керування. Водночас українські виробники, як-от Frontline Robotics, переходять на технологію навігації VIO без GPS, демонструючи, що гнучке програмне забезпечення може нівелювати апаратну перевагу противника.
Знищення російської радіолокаційної інфраструктури засобами Mid Strike, зокрема травневе ураження 19 комплексів ППО та РЛС, позбавляє РФ можливості ефективно застосовувати дорогі ракети. Навіть якщо російський ВПК продовжить випускати «Іскандери» чи «Циркони», насичені чіпами Intel та Texas Instruments, ослаблена система ППО не зможе належно прикривати власну логістику та командні пункти від українських дронів із елементами штучного інтелекту. На думку аналітиків, технологічна перевага переходить до тих, хто швидше адаптує програмне забезпечення до умов поля бою.
Джерело: Expert
