Індія не лише наче самостійно має модернізувати свої Су-30МКИ, а й оновить їх для Малайзії та домовляється про це із Вірменією
Джерело: Defence Express
Для Індії російські Су-30МКИ є основним винищувачем у складі повітряних сил, бо мова йде про понад 260 машин з приблизно 500 винищувачів різних моделей, включно із МиГ-21, МиГ-29, Mirage 2000, Rafale та власними Tejas, які країна активно замовляє витрачаючи 7,7 млрд доларів. При цьому виробництво російських Су-30 здійснювалось в Індії за ліцензією з 2004 по 2021 рік, а постачання з РФ, почалось ще з кінця 90-х років.
Саме тому питання їх модернізації для індійських повітряних сил дуже важливе. Але одночасно з ним і токсичне, бо необхідно домовлятися з Москвою та наражатися на санкції. Саме тому в Індії вже давно говорили, що будуть модернізувати Су-30МКИ власними силами.
Наприклад, наприкінці липня цього року міноборони Індії сформувало проєкт та бюджет модернізації перших 83 літаків. На цю задачу нібито, як пише Times of India, необхідно 7,5 млрд доларів, включно із витратами на проєктування та підготовку до виробництва. Модернізація має продовжити строк експлуатації винищувачів до 2055 року, більше того, вони, як декларується, стануть “винищувачами п’ятого покоління, за виключенням малопомітності”.
Зокрема планується інтегрувати до Су-30МКИ нову індійську РЛС з АФАР Virupaksha, повністю оновити електронні бортові системи та навіть перетворити машину на опційно-пілотовану, інтегрувати нове озброєння, а також замінити двигуни на модернізовані. Ці роботи дуже тісно пов’язані із роботою над власним винищувачем п’ятого покоління AMCA, проєкт якого вже затверджений, бо частина рішень буде уніфікована.
На розробку модернізації планується витратити 7 років, а оновити 84 літаки за приблизно 15 років. За іншими джерелами темп відновлення має становити до 25 літаків щорічно із завершенням до 2034 року. Роботи буде виконувати Hindustan Aeronautics Limited, який є ліцензійним виробником російських Су-30МКИ.
Але в Індії існує й інші, швидші варіанти модернізації, які вона вже нібито експортує. Зокрема Defence Security Asia, повідомила, що Індія та Малайзія домовились про модернізацію малайзійських Су-30МКМ, які країна наче хотіла замінити. Таких машин у Малайзії 18 одиниць. У модернізовану версію має бути інтегрована ракета BrahMos, яка виробляється разом з РФ, а також проведена заміна певних компонентів на новіші, вже індійського виробництва. При цьому Індія вже виконує завдання з їх технічної підтримки малайзійських Су-30МКМ, постачаючи запасні частини.
Також офіційно підтвердилась зацікавленість Вірменії у модернізації всіх своїх чотирьох Су-30 саме в Індії. Інформація про це циркулювала ще з січня 2023 року, але наразі вона офіційно підтверджена полковником вірменських повітряних сил Ованесом Варданяном, який очолював вірменську делегацію на міжнародних навчаннях Tarang Shakti 2024. Як його цитує Hindustan Times, перемовини вже тривають, хоча і знаходяться на початковій стадії.
На фоні цих трьох окремих програм модернізацій, дві з яких у будь-якому випадку потребують дозволу Москви, дивним є якраз повна відсутність будь-якої реакції з боку Кремля. Як позитивної, так і негативної. Таке враження, що у РФ просто не помічають ці процеси. Але цілком можливо, що мова йде про спробу не привертати увагу до російської участі у програмі модернізації та фактичному порушенню санкцій.
Наприклад, 9 вересня Hindustan Aeronautics Limited отримала довгостроковий контракт на виробництво 240 двигунів АЛ-31ФП для Су-30МКИ протягом 8 років за 3 млрд доларів. При цьому у міноборони Індії офіційно повідомили, що за цей час доля індійських комплектуючих має зрости до 63%. Тобто вочевидь навіть через 8 років доля російських компонентів буде 37%.
Аналогічна ситуація із модернізацією Су-30 під BrahMos, де інтеграція не може пройти без РФ, бо ця ракета створена спільним підприємством між російським “НПО Машиностроения” та індійським DRDO. І хоча в Індії активно говорять, що виробляють її самостійно, у Москві про це мовчать.
Таким чином, з одного боку, все дуже сильно нагадує, що Індія для РФ стала посередником для продовження оборонних контрактів на Су-30, які, окрім згаданих країн, також експлуатує Алжир, Ангола, Білорусь, Венесуела, Індонезія, Казахстан, Китай та Уганда, а це ще близько 270 машин, частина з яких також піде не модернізацію.
Су-30 ПС Уганди
Але Індія може бути значно хитрішою ніж здається. Бо головна основа будь-якої модернізації – це електроніка. І вона вочевидь буде саме індійською. Більше того, заміна бортової РЛС з російської Н011М на індійську Virupaksha, означає інтеграцію до Су-30 індійських ракет. І таким чином РФ, навіть якщо і зберігає участь у модернізації літаків, не має у цьому значної частки, а ще лишається без своєї монополії постачання авіаційного озброєння.
