Єрм. Лука (Михайлович): “Чи достатньо ми шукали способи, щоби кров Церкви не переставала текти її венами?”

Великий Четвер у літургійному досвіді Церкви є днем встановлення Євхаристії. У класичному богословському дискурсі це таїнство значно об’ємніше, ніж окремий сакраментальний знак життя Церкви або як символ чи звичайний спомин про подію Тайної Вечері у Сіонській горниці. Як на мене такий погляд занадто спрощений.

У Євхаристії криється щось значно базовіше і глибше. Через таїнство Тіла і Крові Христом проголошується (укладається) Новий (вічний і незмінний) Союз Бога зі своїм народом. Головна ідея союзу цілком очевидна ще зі старозавітніх форм завіту (союзу): вірність у дотриманні союзу людини своєму Богові – це відповідь на вірність Бога людині. Саме через Євхаристію ми, Церква, стали народом Божим. Ми стали цим народом, але теж постійно знову і знову стаємо ним. Ця реальність Нового Завіту (Союзу) безконечно уприявлюється у житті Церкви. Євхаристія Нового Завіту стає найбільш зримим і відчутнім спосібом духовної ідентифікації Церкви (усіх її членів) з Христом. Час без Євхаристії мав би бути періодом болючого досвіду незаповненості нашого духовного життя. Це спосіб осмислення євхаристійного дару, спосіб пошуку його ще невідкритих змістів, нагода для нових оцінок і усвідомлень. Відкриття Євхаристії і відкриття себе на Євхаристію.

Найбільша драма цьогорічної Пасхи не у тому, що хтось може сісти за стіл без окропленого у Церкві пасхального кошика, як і не у тому, що можливо разом не зберуться усі члени родини, не у тому, що хтось не почує радісного дзвону-благовісника у храмі. Це все, як на мене, дуже марґінальне у порівнянні з Євхаристією. Християнство Церкви – це вірність знакові цього союзу. Вірність Христу – це вірність Євхаристії.

Таїнство Євхаристії далі звершується. Але немає дуже важливої складової – народу-причасника, задля якого Христос звершує його. Цей факт ставить ряд вкрай складних питань: ось хоча б деякі з них – чи комфортно ми чуємося без Євхаристії? Чи відчуваємо що нам чогось бракує? Чи можливо чуємося приблизно так “немає, то немає, якось обійдемось”? Чи ми, як Церква, достатньо ревно і уважно шукали можливості не полишити народ Божий без цього знаку Пасхального Таїнства – Євхаристії? Не впевнений!

Згідно опису євангелістів після звершення першої Євхаристії слідує ще один важливий знак – умиття Христом ніг апостолам. Після Божественної Трапези Ісус встає аби служити своїй Церкві – апостолам. Не важко відчитати тут цілком виразні паралелі головного послання Христа – служити. У цьому жесті Ісуса пропонує виразний мандат – служити один одному. Властиво Церква сповняється харизмою служіння найбільше тоді, коли є Євхаристійною. Церква стає здатною служити лише у відповідь на служіння Христа їй самій. Христос – це служитель Таїнства Євхаристії для нас і задля нас.

Останні дні мережу заполонили новоукладені чини (молитви) благословення пасхального столу – яєчок, ковбаски, і т.д. Але, на жаль, я майже жодного слова не почув про альтернативні пошуки причастити Христа – справжньої Пасхи, бо “Христос – наша Пасха”. Може це тест для нашої віри і вірності Новому Завітові? Яка ця віра – ковбасно-яєчна чи таки Євхаристійна? Спробуйте себе протестувати, запитавши: чи Вам справді бракує Євхаристії?

Історичне християнство переживало різні періоди, коли не було величних соборів, торжественних празденств, богословських досліджень, але не було жодного дня, щоб з Церквою не було Євхаристії. Знак Союзу, знак єдності Бога і його народу! Знако того, що ми Він є справді наш Бог.

Ще один дуже болючий для мене досвід часу паднемії – людні супермаркети, ринки? Чи не причиною цього є ті, які здається залюбки заробляють чергові капітали, не особливо переймаючись нормами безпеки. Нещодавно знайомий надіслав мені фото з супермаркету, де люди і близько не зберігають дистанції, ходять без масок, тощо. Якщо мова йшла б тільки про їжу, то це ще якось можна зрозуміти. Але ж ні – купляють будівельні матеріали, побутові речі і жодної реакції ні влади, ні поліції. Чому такі подвійні стандарти? Чому така принциповість лише у один бік – до храмів, де людей і так на пальцях рук, а там – жодної реакції? Мене це якось насторожує. Все виглядає дуже однобоко. Ми, як Церква, звісно відповідальні щодо вимог безпеки, але члени Церкви – це теж громадяни суспільства, які зобов’язані апелювати до тих, які є власниками «ашанів», «рукавичок», “епіцентрів” і т. д. Чому мовчить влада, де принциповість огранів правопорядку? Можливо тут справа лише у ціні питання? Дуже прикро! Якщо ми, як суспільство, єдині і відповідальні у солідарності такого складного часу, то давайте справді будемо такими скрізь.

У останні тижні можна спостерегти вкрай корисні волонтерські ініціативи відносно забезпечення літніх людей продуктами, відлагоджено працюють сервіси доставки їжі до домівок. Мені подумалось, а як ми, як Церква, у цьому сенсі відносно Євхаристії? Як там наші віряни чуються без неї? Чи хотіли б вони причаститися на Пасху, чи просять вони нас, священників, про це? Чи може їхня основна потреба лише у благословенні ковбасок і яєць? Це добре питання, друзі! Може ми, як Церква, десь недопрацювали?

На моє глибоке переконання цілком реально і можливо було б розносити Євхаристію для народу Божого, як це було у первісний період життя Церкви.
– В сухих дарах – до під’їздів, де живуть наші віряни. Чи це реально? Так, звісно! Але чи у всіх нас (у духовенства і вірян) є бажання цього – не знаю!
– Чи достатньо відповідально ми шукали способи, щоби кров Церкви не переставала текла венами Церкви? Якось не впевнений!
– Чи доклали ми достатньо ревності і креативності у цьому? Не впевнений.
– Чи «залишайтеся вдома» є достатньою і єдиною відповіддю у контексті цьогорічного Великого Четверга, коли Христос встановив Новий Завіт у своїй крові? Я не впевнений.

Пасха не тоді, коли ми відчуємо пахучий шматок освяченої пасхи і ковбаски, а коли ми дихатимемо духм’яністю Євхаристійного Христа а у наших венах тектиме кров Нового Завіту, а радість Пасхи сповнятиме серце непроминаючим торжестом Христа-Життєдавця, переможця аду і смерті.

Автор: Єрм. Лука (Михайлович)

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

one × 3 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh