Як самі росіяни сприймають наміри США по зміцненню оборонно-промислової бази, окреслені у відповідному документі
Джерело: Defence Express
У відкритому доступі можна знайти публікацію із російського профільного журналу “Экспорт вооружений” під видавництвом “Центра анализа стратегий и технологий” (ЦАСТ), присвячену огляду по Національній оборонно-промисловій стратегії США, текст якої був опублікований в січні 2024 року.
Ця публікація важлива, бо дозволяє побачити, як самі росіяни оцінюють згаданий вище документ, особливо в контексті зусиль США по нарощенню власної оборонно-промислової бази. Окремо привертають тут увагу не тільки акценти, розставлені під час аналізу, але й певна дистанція по часу, бо згадана вище Стратегія була оприлюднена сім місяців назад.
Процес виробництва крилатих ракет Tomahawk на потужностях американської корпорації Raytheon, ілюстративне зображення з відкритих джерел
Для початку автори з ЦАСТ роблять наголос на тому, що згадана вище Національна оборонно-промислова стратегія США є першим такого роду документом, який за свою практику ухвалило військово-політичне керівництво Сполучених Штатів Америки.
В цьому документі не вказуються якісь конкретні фактологічні дані та цифри, на які могли би опиратись положення стратегії, відповідальні особи та критерії виконання там не прописані також. Але тут важливим є сам намір систематизувати усі раніше докладені зусилля по розвитку оборонно-промислового комплексу США.
Головним фактором в даному ракурсі називається зростання воєнної потужності Китаю, а уже далі наступними перераховуються фактори загроз через повномасштабну війну РФ проти України та бойові дії на Близькому Сході. Але при цьому КНР та Росія обоє фігурують в переліку “стратегічних противників”.
Відвантаження ракет GMLRS із цеху заводу корпорації Locheed Martin, фото з відкритих джерел
В плані систематичності розвитку оборонно-промислового виробництва Пентагон накреслив такий порядок пріоритетів – стійкість поставок, підготовка персоналу, гнучкість системи закупівель та “економічне стримування”.
Окремо автори ЦАСТ звертають увагу тут на те, що Пентагон в рамках згаданої вище стратегії передбачає зокрема “зниження порогу входу в бізнес”, тобто зниження рівня вимог до підрядників, які хочуть отримувати замовлення в інтересах збройних сил США. І також – що Національна оборонно-промислова стратегія США має довготривалу направленість, а її реалізація не залежатиме від можливих перестановок у Білому Домі.
Водночас зазначається і те, що Пентагон в рамках згаданого документу окремим предметом управління хоче зробити наявні запаси сировини та комплектуючих і поточні потужності по виробництву підприємств американського ОПК.
