Для укладення шлюбу між іноземцем та громадянином ЄС (зокрема італійцем) наявність дозволу на проживання не вимагається.
Основна умова: обоє наречених не повинні бути одружені в інших країнах. Тому іноземці повинні отримати в своєму консульстві дозвіл на одруження (Nulla sta per matrimonio) та легалізувати його префектурі.
Із цим та іншими документами нареченим слід звернутися у мерію міста в якому бажають провести церемонію одруження та пройти звичайну процедуру реєстрації шлюбу на загальних засадах.
Після реєстрації шлюбу, іноземця що нелегально перебуває в країні, більше не можуть депортувати. Він має право на отримання дозволу на проживання із сімейних мотивів (art. 19, co. 2, lett. c), D. Lgs n. 286/1998), зокрема “Карти на проживання родича громадянина ЄС” (D. Lgs. n.30/2007).
Для витребування карти на проживання після укладення шлюбу, слід звернутися безпосередньо в квестуру (подавати заявку поштою не потрібно).
До заяви потрібно додати:
• гербову марку вартістю 16 €;
• 4 фото для документів;
• копію паспорта іноземця;
• копію сертифіката про одруження;
• декларацію громадянина ЄС про взяття на утримання іноземця (підписується у квестурі) та копію його посвідчення особи.
Квестура проведе необхідний аналіз документів та перевірить спільне проживання наречених. Для цього у їх дім без попередження прийде поліцейський.
Карта на проживання громадянина ЄС дозволяє запис у національну службу охорони здоров’я, здійснення трудової діяльності та використання інших цивільних прав громадян.
Цей дозвіл на проживання продовжується протягом тривалості шлюбу що 5 років. У випадку розлучення, розірвання шлюбу чи смерті громадянина ЄС, іноземець зберігає право на проживання в країні за наявності визначених умов, зокрема безперервного проживання на території Італії протягом п’яти років (art. 12 del D. Lgs. 30/2007).
Якщо шлюб тривав менше п’яти років, іноземець може конвертувати свою карту на проживання у дозвіл для підприємницької діяльності, найманої праці, навчання, чи в очікуванні зайнятості, відповідно від наявних реквізитів (наприклад, робочого контракту чи навчання).
