Що американським військовим доведеться пригадати, щоб воювати при ядерній небезпеці
Джерело: Defence Express
За часів “Холодної війни” у 1950-1960-хх роках Армія США мала деякі концептуальні напрацювання, як діяти на полі бою в умовах, коли Радянський Союз почне застосовувати тактичну ядерну зброю.
Однак особливо після розпаду СРСР та завершення “Холодної війни” американські військові в принципі не готувались до бойових дій, які можуть супроводжуватись застосуванням ядерної зброї. Вважалось, що більш актуальною є підготовка або до ведення короткочасних бойових дій лише з “конвенційним” озброєнням, або ж взагалі до антитерористичних та контрпартизанських боїв. Але тепер Армії США необхідно заповнювати цю прогалину в спроможностях, йдеться в публікації порталу War on the Rocks.
Російський Су-30СМ із імітатором атомної бомби ИАБ-500 (під фюзеляжем, ближче до хвоста), ілюстративне фото з відкритих джерел
Як готувались за “Холодної війни”
У 1950-1960-хх роках після перших експериментальних навчань по застосуванню ядерної зброї на полі бою Армія США перейшла до формування так званих “пентонімічних дивізій”, структура яких була покликана покращити живучість під радянськими атомними бомбами.
Замість традиційної 3-полкової структури “петонімічні дивізії” переходили на структуру в п’ять батальйонних бойових груп по 1400 осіб в кожній. На таку структуру були переведені усі піхотні дивізії Армії США, бронетанкові дивізії як “негнучкі формування” залишили на старій структурі. Але цікаво, що “пентонімічні дивізії” отримували власні засоби доставки тактичної ядерної зброї на полі бою – безвідкатні гармати M28 та M29 Davy Crocket, заточені під “спецбоєприпаси”.
Але перша проблема, яка супроводжувала “пентонімічні дивізії” – такі формування зазвичай отримували удвічі менший комплект техніки, аніж було належно за штатом. Друга проблема – підрозділи тилового забезпечення при цьому були надмірно роздуті. І третя, уже скоріше суб’єктивного характеру – американський консервативний генералітет нарікав, що “пентонімічні дивізії” – це мовляв “ігнорування традицій старих полків”.
Тому в підсумку наприкінці 1960-х років Пентагон вирішив відмовитись від “пентонімічних дивізій” як способу організації сухопутних військ, бо мовляв війна не обов’язково супроводжуватиметься обміном ядерними ударами.
Як доведеться готуватись зараз
Автори цієї публікації на War on the Rocks прописують, що ймовірне застосування наприклад тою ж РФ тактичної ядерної зброї на полі бою може завдати одразу кілька негативних наслідків, які “просадять” боєздатність американських військ.
В першу чергу – це ударна хвиля, радіактивне забруднення та електромагнітне випромінювання, яке може вивести не тільки живу силу, бронетехніку, але й розвідувальну апаратуру та засоби зв’язку на полі бою. Крім того, застосування ядерної зброї може також “поламати” логістичне забезпечення, не кажучи вже про те, що сам факт використання такого озброєння може привести до небаченого досі рівня психологічного шоку у військовослужбовців.
Відповідно, для Армії США там прозвучали такі поради:
- переглянути вимоги до рівня захищеності своїх бронемашин;
- провести відповідну психологічну підготовку бійців;
- та навчити механізовані підрозділи діяти в умовах, коли наприклад в Abrams доведеться заливати буквально те пальне, яке вдасться добути на місці, або ж коли бійцям доведеться із “Абрамсів” пересаджуватись на “Бредлі”, щоб підмінити своїх товаришів, які вибули із строю внаслідок застосування ядерної зброї.
БМП Bradley, фото – DoD US
