Кузьма Скрябін невпинно критикував владу. І з кожним разом він робив це все краще і краще.
Це було незвично для українських популярних співаків, які, як правило, хочуть дружити з владою.
Після того шоку і розгубленості, що наступила після поразки Революції гідності» і розчарування новою владою («за що боролися?») він швидко ставав символом обманутого, використаного цинічними політиками нашого Майдану. Кузьма Скрябін добре бачив, як влада цілеспрямовано «добиває» волонтерів та добровольців і вбиває пам’ять про Майдан, як загальнонаціональної гордості і цінності всіх українців.
Ми звикли, що артисти зазвичай косномовні, тим більше в політиці. Скрябін був не таким. Він активно цікавився політикою і за словом в кишеню не ліз. Він легко притягував до себе людей і люди йому вірили. Скрябіну, як артистові, часто краще наших політиків вдавалося висловити всю гіркоту і розгубленість, в якій опинився український народ після 2014 року. Скрябін легко і швидко, явно стає популярним політиком. І 2 лютого 2015 року, після концерту в Кривому Розі, Кузьма Скрябін потрапить в дивну аварію, яких було так багато в українській політиці. У цій автокатастрофі Скрябін гине. Його смерть шокувала українців. І зараз, його загибель, за своїм політичним наслідком, порівнюють із загибеллю голови «Руху» В’ячеслав Чорновола.
Можна сміливо сказати, що якщо комусь і треба було йти в політику зі світу естради, то це саме, Скрябіну. Він явно володів такою важливою для політика якістю, як харизма. Скрябін був молодим, цікавим політиком, який міг б об’єднати навколо себе свіжі політичні сили і патріотичну молодь України. Цей розумний, мужній, гарний, талановитий і популярний артист міг би легко стати успішним кандидатом в президенти України. І це вийшло б у нього легше і краще, ніж у Вакарчука. Але може бути, хтось зрозумів це краще і раніше нас. Чи нам знову не пощастило.
Віктор Небоженко
ЗАГИБЕЛЬ ОДНІЄЇ НАДІЇ.
