Диванні експерти активно роздають поради з будь-якої теми, навіть якщо ніколи нічого подібного не робили на практиці. Сьогодні вони міркують про машини, завтра — про собак, а наступного дня — про чужих дітей, що часто викликає роздратування в оточення.
Характерна риса таких людей — надмірна впевненість у власній компетентності. Що менше людина реально розбирається в темі, то частіше вона переоцінює свої знання і не помічає власних помилок.
Знавці автомобілів і футболу
Один із поширених типів — теоретик, який ніколи не мав водійського посвідчення і не сидів за кермом, але при цьому упевнено пояснює іншим, як вони мають їздити. Він легко розмірковує про те, як організувати виробництво «справді надійних машин».
Ще один варіант — власник старого, зношеного авто, який охоче радить, що краще обрати — «Мерседес» чи БМВ. При цьому сам мріє про китайську машину в кредит і в кожній суперечці використовує один і той самий аргумент: «я з семи років за кермом».
Окрема категорія — «стратеги футболу». На їхню думку, у футболі «все просто», і кожен тренер робить щось не так. Особливо наполегливо повчає той, хто в дитинстві вважався найперспективнішим гравцем у дворі, але «великому спорту завадила травма» в дуже юному віці.
Експерти з чужих собак і дітей
Часто зустрічається й «головний знавець собак», який ніколи не мав власної тварини. Він нібито з одного погляду визначає небезпечні породи, впевнено говорить, скільки місця собака займає в квартирі, що їсть, який потрібен повідець і як слід затягувати намордник.
Для власників котів і собак у нього заготовлена стандартна фраза: «Завели б краще дитину, ніж цю псину (кішку)». Але коли в когось таки з’являється дитина, на сцену виходить інший тип диванного експерта — спеціаліст із виховання.
Такий порадник точно «знає», коли саме вам варто народжувати, як годувати немовля, яким має бути режим дня і якими методами виховувати, навіть якщо у нього немає власних дітей. У багатьох є гарний приклад поруч — сусідка, яка роками навчає інших, як ростити і дітей, і онуків.
У батьківських чатах подібний «знавець» коментує майже все: від харчування до шкільних заходів. Однак коли доходить до конкретних дій або відповідальності, він зникає, щоб повернутися потім із фразою «Я ж казав!», незалежно від того, закінчилася ситуація успішно чи ні.
Диванні психологи і «учителі» професіоналів
У сфері стосунків активно діють диванні психологи. Вони здатні за однією фотографією назвати чужого партнера тираном або маніпулятором, не знаючи жодних деталей. З їхнього погляду, стосунки навколо майже завжди «нездорові», а розподіл сімейного бюджету в будь-якій парі організований неправильно.
Є й протилежний тип порадника, який на скарги реагує фразами на кшталт: «Не перебільшуй, я таке пережив, нічого страшного». Він применшує чужі проблеми, спираючись виключно на власний досвід, і вважає, що він універсальний для всіх.
Окрему групу становлять клієнти, які намагаються вчити майстра його роботи. Опираючись лише на свій життєвий шлях, вони пояснюють професіоналу з профільною освітою і багаторічною практикою, як тому «правильно» виконувати свої обов’язки.
Чому диванні експерти такі впевнені
Пояснення надмірної впевненості частково дають дослідження. Студентам запропонували тести на почуття гумору, грамотність і логіку. Найгірші результати показали ті, хто при цьому оцінив себе вище за середній рівень і був переконаний, що перевершив більшість інших учасників.
Насправді ці студенти опинилися позаду майже дев’ятьох із десяти, але не бачили власних помилок. Чим слабше людина розуміється на певній темі, тим гірше вона помічає, де помиляється, і тим легше робить висновок, що розбирається не гірше, а то й краще за інших.
Ті, хто впорався з тестами найкраще, навпаки, схильні себе недооцінювати. Вони вважали, що завдання були нескладними і для інших, і не бачили своєї переваги.
Ще один чинник — емоційний. Після того, як людина дала пораду, у неї виникає відчуття, ніби вона впливає на ситуацію й щось вирішує. Це приємне внутрішнє підкріплення, яке зберігається доти, доки поради готові слухати й виконувати.
Коли ж від порад відмовляються або критикують, це відчуття швидко зникає. Тому найчастіше яскраві диванні експерти — це ті, кому подобається почуватися впливовими й значущими, навіть якщо за їхньою впевненістю не стоїть реальний досвід чи знання.
