72 роки тому, 6 серпня 1945 року, вперше було застосовано ядерну зброю – Сполученими Штатами проти японського міста Хіросіма. За іронією долі бомба необразливо називалася «Малюк». 9 серпня це сталося вдруге і, будемо сподіватися, останній раз в історії: атомна бомба була скинута на Нагасакі. У загальній кількості, жертвами двох бомбардувань стали понад 450 тисяч осіб.
1. Наслідки вибуху в Хіросімі
2. Причини бомбардування
У грудні 1941 року Японія напала і знищила американську військово-морську базу Перл-Харбор в Тихому океані, що стало приводом для вступу США у Другу світову війну. Вона увійшла до складу антигітлерівської коаліції, приєднавшись до СРСР і Англії. Однак помститися за Перл-Харбол американці змогли тільки в самому кінці війни. Фашистська Німеччина тоді вже здалася, але Японія продовжувала чинити опір. На той час США були першими, хто винайшов і застосував ядерну зброю. У сформованій ситуації їх метою зі зрозумілих причин стала Японія.
Аргументами за бомбардування стало те, що атака Хіросіми і Нагасакі зупинить самураїв і допоможе уникнути союзникам кровопролитної затяжної війни. Бомби в результаті були скинуті, і Японія, розуміючи, якою силою володіє противник, капітулювала у вересні 1945 року. Звичайно, в США, приймаючи таке рішення, тоді ще ніхто не знав, які наслідки спричинить ядерне бомбардування.
Ця американська операція також перешкодила здійснити Сталіну плани по встановленню контролю над японськими островами. Відомо, що він претендував на північну частину острова Хоккайдо і збирався вводити туди радянські війська.
3. Наслідки
Бомбардування і наступні за нею події здалися японцям абсолютною катастрофою. Нічого страшнішого вони навіть і уявити собі не могли. Та й весь світ зазнав такий шок, подібного якому людство раніше жодного разу не зазнавав.
Здавалось, що в цих місцях люди жити не зможуть більше ніколи… Таке відчуття виникало у всіх, хто бачив зруйновані міста. Вісь, наприклад, свідчення англійського інженера Джона Спрэгенса, який під час війни був військовополоненим у Нагасакі, і вижив 9 серпня тільки тому, що в момент вибуху знаходився в бомбосховище. У 1979 році, через 34 роки після бомбардування, він повернувся в Нагасакі і був вражений: «незбагненно, як їм вдалося все це відбудувати, та ще всього за 34 роки! Коли я їхав, тут не було нічого, крім купи каміння і сміття».
4. Відновлення з нуля
Насправді відновлення обох міст йшло досить швидкими (якщо взяти до уваги ступінь руйнування) темпами. При тому, що незабаром після бомбардувань Хіросіми спіткало ще одне нещастя: вночі 17 вересня 1945 року на місто обрушився потужний тайфун, в результаті якого загинуло і постраждало близько 3000 чоловік, і було зруйновано те, що вціліло після вибухів. Вже у січні 1946 року заснували Міське Реставраційне Бюро в Хіросімі, а в 1949 році японський уряд прийняв Закон про Будівництво Мирного Меморіального Міста Хіросіма.
5. Сучасна Хіросіма
У новій Хіросімі, навколо руїн Промислової палати Хіросіми, побудованої у 1914-15 роках з цегли і тому вона якось збереглася, був побудований Меморіальний Парк Миру. Вважається, що над цими руїнами бомба здетонувала, вибухова хвиля пішла в сторони. Руїни зберегли як пам’ятник і назвали Genbaku Dome (Атомний Купол). А самому місту присвоїли титул «Місто Світу».
Підвищений міжнародне увагу призвело до того, що тут стали часто проводити всілякі конференції і важливі зустрічі, і місту нічого іншого не залишалося, як рости і процвітати. Зараз тут великий індустріальний центр. У Хіросімі виробляють автомобілі Mazda та іншу техніку.
6. Сучасний Нагасакі
Нагасакі почали відновлювати ще раніше. Про катастрофу там зараз нагадує небагато. Наприклад, так звань Гіпоцентр-Парк. У центрі цього парку стоїть чорна кам’яна колона яна – якраз під тим місцем, де вибухнула бомба. Там же є статуя матері з дитиною (на пам ” ятнику – дата: “1945 8.9 11:02») і інші скульптури. Дзвін у місцевому храмі дзвонить кожен день рівно в 11.02 ранку.
Поруч знаходиться музей Атомної бомбардування, в якому зібрані найстрашніші з збережених експонатів, що нагадують про вибух.
7. Засвоєний урок?
Існуюче міжнародне законодавство фактично не регулює ядерну зброю належний чином. На відміну від зброї масового знищення, ядерні озброєння не забороняється в явних визначеннях. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї є єдиним багатостороннім документом, який містить зобов’язуючі примусові зобов’язання до ядерного роззброєння, – але цей договір, у той час як він перешкоджає придбанню ядерної зброї більшістю країн, по суті, дозволяє п’яти державам володіти ним. Таким чином, те, що потрібно, це повна юридична заборона всякої ядерної зброї.
Для того, щоб виправити цей фундаментальний недолік у правовому режимі роззброєння, на гуманітарної конференції 2014 року у Відні австрійський уряд ініціював рух, пізніше стало відомим як Гуманітарні зобов’язання. У тексті зобов’язань Австрія закликала всі сторони Договору про нерозповсюдження ядерної зброї «визначити і дотримуватися ефективним заходам щодо заповнення юридичної пробілу, ведучого до заборони і знищення ядерної зброї».
