«Коли Ісус хоче, щоб я зрозумів, що Він мене любить, тоді дає мені відчути смак Своїх мук, Своїх ран, тернового вінця, Своїх страждань». Отець Піо Перше стояння: Ісуса видано на смерть
«Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: “Я невинний крови праведника цього; ви побачите”… Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп’яття» (Мт 27, 24.26).
Медитація отця Піо: Якщо страждаєш, відмовляючись від власної волі задля волі Бога, то доводиш Йому свою любов. Чому ж Він мав би покинути тебе тепер, коли ти в час мучеництва своєї душі даєш Йому доказ любові? Твоє серце зазнає великої втіхи, якщо пам’ятатимеш, що в час страждання сам Ісус Христос страждає в тобі і заради тебе.
Друге стояння: Ісус бере хрест на свої плечі
«Звертаючись до всіх, Ісус промовив: “Коли хто хоче йти за Мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за Мною. Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля мене, той її врятує”» (Лк 9, 23-24).
Медитація отця Піо: Знаю, що ти страждаєш, але страждання – це знак, який вирізняє кожну душу, яка вибрала Бога як свою славу і спадщину, і то Бога розіп’ятого. Так, твій дух виснажений темрявою випробування, але нехай тобі вистачить того, що ти знаєш: Господь Ісус із тобою і в тобі.
Третє стояння: Ісус падає під тягарем хреста
«О, гляньте, подивіться, чи є біль, як мій біль, що мені заподіяно, що ним побив мене Господь у день палаючого гніву Свого! З висоти він зіслав вогонь у мої кості, і той пожирає. Він сітку розстелив мені під ноги і завернув мене назад. Він завдав мені смутку, – я повсякденно недужий» (Єр 1, 12-13).
Медитація отця Піо: Мені боляче, навіть дуже. Однак завдяки доброті Господа Ісуса відчуваю, що ще маю трохи сили. А на що ж здатне створіння, якому допомагає Христос! Ісус не вимагає, щоб усе життя з Ним нести хрест; Він просить нести малу частину Його хреста – ту, в якій містяться людські страждання.
Четверте стояння: Ісус зустрічається зі Своєю Матір’ю
«Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець”… А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці». (Лк 2, 34-35.51)
Медитація отця Піо: Згадай, що відбувалося в серці Матері Божої, коли Вона стояла біля хреста. У безмірі страждань Марія стояла перед розіп’ятим Сином. Ба більше, у хвилину цього страждання вона любила Його так, що навіть не була спроможна плакати.
П’яте стояння: Симон із Киринеї допомагає Ісусові нести хрест
«І як вони його повели, схопили якогось Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом» (Лк 23,26).
Медитація отця Піо: Не заперечуймо, що біль необхідний нашій душі та що хрест має бути нашим щоденним хлібом. Як тіло потребує їжі, так і душа потребує хреста, аби день за днем очищуватися й відриватися від створінь. Зрозуміймо, що Бог не хоче й не може нас ані спасти, ані освятити без хреста. Що більше Він наближає до Себе якусь душу, то більше очищує її через хрест.
Шосте стояння: Вероніка витирає Ісусове обличчя
«Не було в ньому ні виду, ні краси, – ми бачили його, – ні вигляду принадного не було в ньому. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали» (Іс 53, 2-3).
Медитація отця Піо: Ти страждаєш, це правда, але будь привітним. Ти страждаєш, але не бійся, бо Господь з тобою – і ти Його не ображаєш, а доводиш Йому свою любов. Ти страждаєш, але повір, що то Сам Господь Ісус страждає в тобі, з тобою і заради тебе. Христос не покинув тебе, коли ти втікав від Нього, тим більше не покине тебе ані тепер, ані пізніше, бо ти намагаєшся Його любити.
Сьоме стояння: Ісус падає під хрестом удруге
«Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на нього. Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст» (Іс 53, 6-7)
Медитація отця Піо: Відчуваю, що насамперед я мушу сказати: Ісус потребує особи, яка співстраждає з Ним через людську безбожність. Тому Господь веде мене дорогою страждання. Нехай назавжди буде прославлена Його любов, яка може змішувати солодке з гірким і перемінювати скороминущі життєві страждання у вічну нагороду.
Восьме стояння: Ісус утішає заплаканих жінок
«Ішов за ним натовп людей великий і жінки, що плакали за ним та голосили. Ісус же обернувся до них і сказав: “Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми! Бо ось настануть дні, коли скажуть: Щасливі неплідні та й лона, що не родили, і груди, що не годували. Тоді почнуть вони горам казати: Впадьте на нас! – і горбам: Покрийте нас! Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді з сухим буде?”» (Лк 23, 27-31).
Медитація отця Піо: Так, я люблю хрест, тільки хрест: люблю тому, що бачу його на плечах Ісуса Христа. Ісус дуже добре знає, що ціле моє життя й усе моє серце лежить на Його плечах.
Дев’яте стояння: Ісус утретє падає під тягарем хреста
«Ми, сильні, мусимо нести немочі безсильних, а не собі догоджати. Кожний із нас нехай намагається догодити ближньому: на добро, для збудування. Бо й Христос не собі догоджав, а як написано: “Зневаги тих, що тебе зневажають, упали на мене”» (Рим 15, 1-3).
Медитація отця Піо: Потрібно звикнути до страждань, які дає тобі Господь. Христос не може довго тебе утримувати в муках. Він прийде, щоб дати тобі полегшення, зміцнити тебе та влити в твою душу нову відвагу.
Десяте стояння: З Ісуса здирають одяг
«Тоді вояки, розіп’явши Ісуса, узяли його одіж та й зробили чотири частини, по одній частині кожному воякові, і хітон. Та був хітон не пошитий, лише ввесь від верху тканий. Тому домовилися між собою: “Не дерімо його, а киньмо на нього жереб, на кого впаде”. А тим же мало здійснитись Писання: “Мою одіж розділили між собою, на шату ж мою кинули жереб”» (Йн 19, 23-24).
Медитація отця Піо: Я ніколи не втомлююся благати Господа Ісуса. Це правда, що мої молитви більше заслуговують кари, ніж нагороди, бо я завдав багато прикростей Христові своїми незчисленними гріхами. Однак у кінці Він змилується наді мною.
Одинадцяте стояння: Ісус прибитий до хреста
«І як прийшли на місце, що зветься Череп, там його розіп’яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці. Ісус же сказав: “Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять”» (Лк 23, 33-34).
Медитація отця Піо: Лише Господь Ісус може зрозуміти, яку муку я переживаю, коли переді мною постає болісна сцена на Голготі. Так само неможливо зрозуміти усієї втіхи, яку приносимо Господу, коли Він знаходить душу, яка не просто співчуває Його стражданням, а й просить лише про те, щоб узяти участь у Його муках.
Дванадцяте стояння: Ісус умирає на хресті
«А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев’ятої години. О дев’ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: “Елої, Елої, лама савахтані?” – що означає у перекладі: “Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?” Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: “Он, Іллю кличе!” Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: “Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!” А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа» (Мк 15, 33-37).
Медитація отця Піо: Життя – це Голгота, але добре, коли виходимо на неї з радістю. Мої страждання приносять мені задоволення. Я страждаю лише тоді, коли не страждаю.
Тринадцяте стояння: Ісуса знято з хреста
«І ось був чоловік, на ім’я Йосиф, радник, – людина добра й праведна, що не пристав був до їхньої ради, ані вчинків. Походив він з Ариматеї, юдейського міста й очікував Божого Царства; цей прийшов до Пилата й просив тіла Ісуса. Зняв він Його з хреста й, обгорнувши його в полотно, поклав у гробниці, висіченій у скелі, де ще ніхто не лежав» (Лк 23,50-53).
Медитація отця Піо: Не бійся перешкод, бо вони ставлять душу біля підніжжя хреста, а хрест підносить її до небесних брам. Там вона знайде Того, Хто переміг смерть і Хто введе її до вічної радості.
Чотирнадцяте стояння: Ісуса покладено до гробу
«Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов» (Мт 27, 59-60).
Медитація отця Піо: У плутанині пристрастей і суперечностей нехай нас підтримує велика надія на невичерпну глибину Божого Милосердя. Повні надії, біжімо до трибуналу пробачення, де з батьківським піклуванням щохвилини чекає на нас Господь. Хоча ми й свідомі свого невиплатного боргу щодо Нього, та не сумніваймося в урочисто оголошеному пробаченні наших помилок. Покладімо на них, як це зробив Ісус, гробовий камінь.
П’ятнадцяте стояння: Воскресіння
«А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, – а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, – увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: “Мир вам!” Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа. І ще раз Ісус їм каже: “Мир вам! Як мене послав Отець, так я посилаю вас”. Це промовивши, дихнув на них і каже їм: “Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються”» (Йн 20,19-23).
Медитація отця Піо: Тож устань, Господи, й утверджуй у своїй благодаті тих, кого Ти мені довірив. Не допусти, щоби хто-небудь із них загинув, залишаючи твою вівчарню. Боже мій! Боже мій… не дозволь, щоб змарнувалася Твоя спадщина.
Фото – Lawrence OP
Джерело тексту – «Під хрест Спасителя стаю» (ч. 1): В-во Монастиря Сестер Лоретанок, 2010 р. – за дозволом церковної влади єпископа ординарія Кам’янець-Подільської дієцезії Леона Дубравського (№ 4154/09 від 23 грудня 2009 р.)
