Часто у вагітних жінок спостерігається підвищення рівня цукру в крові. Плацента виробляє гормони, які мають опірність до інсуліну, від чого зростає рівень цукру. Такий стан ще має назву гестаційний цукровий діабет. В більшості випадків він минає після пологів. Та ризик підвищення цукру у вагітних у тому, що після багатьох років після пологів жінки можуть захворіти на цукровий діабет другого типу.
Як діагностують гестаційний діабет у вагітних
Гестаційний діабет зазвичай діагностують у першому триместрі вагітності, якщо жінка входить до групи ризику. Виявити захворювання можна за допомогою тесту, на який направляє вагітну її лікар. Підставою до проходження тесту може стати погіршення самопочуття та спостерігання змін у функціонуванні організму:
- постійне відчуття спраги;
- часті позиви до сечовипускання;
- зниження ваги з дотриманням звичайного раціону харчування;
- свербіння шкіри.
В більшості випадків гестаційний діабет при вагітності не проявляється. Щоб не упустити виникнення небезпечного стану проводяться аналізи на терміні вагітності 24-28 місяців. Якщо жінка належить до групи ризику, тест проводять одразу при зверненні на облік та роблять повторно на другому триместрі вагітності.
Глюкозно-толерантний тест проводять як трикратне вимірювання рівня цукру в крові. Перед виконанням процедури не можна їсти та пити. Якщо останній показник 7,8 мМ/л, рівень глюкози вважається в нормі. Отримати правильний результат можна, якщо тест проводиться в спеціалізованій лабораторії.
Як лікують гестаційний діабет у вагітних
Існує група ризику захворювання на гестаційний діабет, до якої входять жінки з надмірною вагою. До цієї групи належать вагітні, у родині яких є хворі на діабет, жінки з синдромом полікістозних яєчників. Недостатня фізична активність, паління, неправильне харчування можуть спричинити підвищення рівня глюкози в крові.
До методів лікування захворювання належить дотримання встановленої лікарем дієти. Важливо уникати швидких вуглеводів, які є у солодощах, випічці тощо. Жінкам, які страждають на гестаційний діабет, слід виконувати помірні фізичні навантаження. Сюди входять прогулянки на свіжому повітрі. Потрібно постійно моніторити рівень цукру в крові.
Якщо таких дій виявиться недостатньо, лікарі призначають інсулінотерапію. Важливо відмовитися від самолікування чи приймати цукрознижувальні препарати на власний розсуд. Формувати стратегію лікування може лікар-ендокринолог.
