ГУР МО України на порталі War&Sanctions представило інтерактивну 3D-модель та детальну інформацію про складові й майже сотню електронних компонентів іноземного виробництва нової модифікації російського безпілотного літального апарата «Герань-5» — версії К5-К.
На початку осені ця нова модифікація БпЛА «Герань-5» почала застосовуватися російськими військами для ударів по містах України. За аеродинамічною схемою та тактико-технічними характеристиками К5-К вже можна класифікувати як малогабаритну крилату ракету. Експерти військової розвідки дослідили один із зразків, що майже неушкодженим впав у полі на території України.
Планер «Герань-5 К5-К», як і попередня «Герань-5», побудований за нормальною аеродинамічною схемою: несуче крило прямої стріловидності розміщене за схемою верхньоплана, хвостове оперення однокільове, з нерухомими стабілізаторами та рулем напрямку. Нова модифікація має меншу довжину — 4 метри проти 6,5 м у базової версії — та розмах крил 3 метри проти 3,2 м. Водночас ворог покращив аеродинамічні характеристики фюзеляжу, що дало змогу збільшити швидкісні та висотні показники.
За даними ГУР, верхня стеля висоти польоту К5-К зросла з 5 до 6 км, крейсерська швидкість тепер перевищує 450 км/год, а максимальна під час окремих маневрів може сягати 1000 км/год. При цьому дальність польоту (1000 км) та вага бойової частини (90 кг) залишилися без змін.
У дослідженому зразку була встановлена термобарична бойова частина ТББЧ-90. Авіоніка ідентична останнім версіям іншого реактивного БпЛА «Герань-4 Сікер» і включає польотний контролер, інерціальну навігаційну систему «SADRA seeker» з модулем «МОХ», локалізовану копію 16-елементної CRP-антени Harxon GI-006, трекер, mesh-модем та інші елементи.
Дрон був також оснащений блоком нової оптико-електронної кореляційної системи «Сусанин», яку раніше виявляли в «Герані-4». Ця система порівнює зображення з оптичного датчика з еталонним зображенням, завантаженим у пам’ять мікрокомп’ютера, щоб забезпечити дотримання маршруту від точки пуску до точки прицілювання. У дослідженій К5-К замість стандартних оптичних датчиків до системи «Сусанин» входила камера подвійного діапазону.
Блок «Сусанин», що відповідає за обробку інформації з камери та її порівняння з еталонним зображенням, виконаний у вигляді мікрокомп’ютера Coke Pi (китайський аналог Raspberry Pi) у пластиковому корпусі з маркуванням виробника. Аналогічний блок, але під іншою назвою — «Сосиска» — та з іншим призначенням, а саме для захоплення й трекінгу перехоплювачів, раніше був виявлений у БпЛА «Гербера-2».
Як силова установка в «Герані-5 К5-К» використовується турбореактивний двигун ТРД-200, зібраний в Алабузі з китайських комплектуючих.
Загалом у дослідженому зразку виявлено 93 електронні компоненти, з яких найбільшу частку становлять вироби виробників зі США — 52 позиції. Ще по 10 компонентів походять з КНР та Швейцарії. Російська сторона намагається приховати маркування застосованої електронної бази, зокрема цифрових сигнальних процесорів DSP від Texas Instruments та інерціальних модулів Murata.
У ГУР зазначають, що такі дії Росії свідчать про дієвість санкцій, які ускладнюють її ланцюги постачання: зростають ціни, строки поставок та ризики їх зриву. На думку розвідників, системне посилення санкційного тиску та контроль за дотриманням обмежень може позбавити агресора можливості продовжувати війну.
