Україна нещодавно приєдналася до угоди CRS (Common Reporting Standard), тож починає обмін банківською інформацією про громадян зі 123 країнами.
Заходи спрямовані на боротьбу з податковими ухиленнями. Перевірки з 30 вересня спочатку торкнуться лише невеликої групи українців – тих, у кого на рахунках понад мільйон доларів, а також власників нових рахунків.
Але вже з 2025 року обмін охопить більшу кількість громадян, йдеться в матеріалі видання OBOZ.UA.
А ось на кого може вплинути нововведення, так це на українських біженців, які отримують соціальні виплати в країнах перебування, а працюють віддалено в Україні. Обмін банківською інформацією дасть змогу країнам бачити їхні фінансові операції, що може спричинити перегляд умов отримання соціальної допомоги або додаткові податкові зобов’язання.
Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу пояснила, що з 30 вересня розпочнеться перший етап обміну інформацією. Він торкнеться рахунків із залишком від одного мільйона доларів, а також нових рахунків. За словами експерта, це вплине на невелику частину українців. Ба більше, ті, у кого на рахунках у середньому понад мільйон доларів, зможуть дозволити собі оплату послуг податкових адвокатів і бухгалтерів, що забезпечить їм професійну підтримку:
- 30 вересня 2024 року – обмін даними про нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року, і рахунки фізичних осіб із високою вартістю (понад 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року);
- 30 вересня 2025 року – про рахунки з низькою вартістю (менше ніж 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року) і рахунки організацій із залишком або вартістю, що перевищує 250 тис. доларів.
Обмін інформацією стосуватиметься даних, отриманих з 30 червня 2023 року до кінця року, і торкнеться тільки невеликої кількості рахунків. Наступний етап, який охопить решту рахунків, розпочнеться лише у 2025 році.
“Для більшості обмін даних відкладений до 2025 року. Тільки тоді податкові органи отримають інформацію за 2023 рік. Однак це не означає, що всі дані про біженців підлягатимуть такому обміну”, – зазначає Томашевська.
Українці отримають анкети CRS-1, у яких потрібно буде вказати персональні дані, а також країни, де вони є податковими резидентами, та їхні податкові номери в цих країнах, пояснює Томашевська. Це означає, що для передачі даних з України до Німеччини необхідно, щоб українець в анкеті вказав Німеччину як країну свого податкового резидентства і надав відповідний ІПН.
“Якщо людина приховала дані про своє резидентство, передбачена санкція в розмірі 800 тис. грн”, – додає експерт. Таку анкету надішле банк.
Україна взяла на себе зобов’язання провести масштабну перевірку. Тепер банки зобов’язані повідомити громадян про необхідність надати відомості про своє податкове резидентство, щоб визначити, з якими країнами відбуватиметься обмін інформацією. Банк також повинен проінформувати клієнтів, що ці дані будуть передані податковим органам.
- якщо відомості про клієнта зміняться (наприклад, адреса проживання або резидентство), він зобов’язаний повідомити про це фінансового агента протягом 30 днів. Ігнорування цієї вимоги дає фінустанові право в односторонньому порядку розірвати з клієнтом ділові відносини;
- подання завідомо неправдивих даних/відомостей загрожує власнику рахунку штрафом у розмірі 100 мінімальних зарплат (800 тис. грн).
Тобто українські та європейські (і не тільки європейські) банки роздають анкети з проханням вказати податкове резидентство та податкові номери в інших країнах. Обмін інформацією відбуватиметься саме з тими країнами, де є податкове резидентство. Якщо вказати неправдиві дані, загрожує штраф у розмірі близько 800 тис. грн.
Нагадаємо, без перегляду податків Україні не обійтися. Бюджетна ситуація погіршується, і до 2025 року ризикує опинитися в абсолютно жалюгідному стані, наполягає Данило Гетманцев.
