15 грудня провели круглий стіл на тему «Громадянська освіта в Україні: модель організації, нормативно-правова база, зміст», який організував Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова спільно з Представництвом Фонду Ганса Зайделя в Україні.
Захід провели в онлайн-режимі.
У рамках круглого столу були презентовані результати проєкту «Удосконалення нормативно-правової бази створення системи громадянської освіти в Україні».
Звертаючись до присутніх, о. Олекса Петрів зазначив, що, оскільки «метою громадянської освіти є формування і розвиток у громадян України громадянських компетентностей, спрямованих на утвердження і захист державності та демократії, здатності відстоювати свої права, відповідально ставитися до громадянських обов’язків, брати відповідальність за власне життя, за налагодження гармонійних стосунків між членами своєї сім’ї, за життя територіальної громади», то релігійне середовище України, основною формою функціонування якого є релігійні громади, – безумовно, має своє зацікавлення та значний потенціал у реалізації цієї благородної мети у справі державного будівництва. Це можна реалізувати у партнерській співпраці з органами державної влади, місцевого самоврядування та іншими інституціями громадянського суспільства.
Також повідомив, що ця справа не є чимось новим для життя Церкви, та розповів про ефективний досвід такої співпраці у 20-30-х роках ХХ століття УГКЦ під проводом митрополита Андрея Шептицького. Було запропоновано та підтримано учасниками круглого столу пропозицію внести відповідні поправки до опрацьованих проєктів нормативно-правових актів.
Слід зазначити, що опрацьовані проєкти враховують й ціннісні орієнтири громадянської освіти. Зокрема, встановлюється, що вона має «орієнтуватися на духовні цінності українського народу (національна самосвідомість, ідентичність, самобутність, гідність, соборність, свобода), загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, повага до інституту сім’ї, турбота, повага до себе та інших людей) та соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови та культури, патріотизм, шанобливе ставлення до навколишнього природного середовища, повага до закону, відповідальність та солідарність)», а також – «ґрунтуватися на цінностях активної життєвої позиції, особистої ефективності, істини, правдивості та критичного мислення, взаємоповаги, відкритого спілкування та ефективної співпраці, прав людини та спільного захисту цих прав».
Наявність таких солідно опрацьованих проєктів нормативно-правових актів та їх широке обговорення і доопрацювання дає надію на їх прийняття компетентними органами влади та подальшу реалізацію для добра всього українського народу.
