Життя

Година пік – жінка намагається випхати на пандус підземного переходу дитячий візок. І тут з’являється він – бере візок обома руками і легко біжить ним сходами вгору

Жінка в рожевій куртці намагається випхати на пандус підземного переходу дитячий візок. Ранок. Година-пік.

Колеса завертаються, візок не їде, жінка мало не плаче. Щойно прийшов трамвай, перехід вирує.

Жінка з візком миттєво стають перешкодою на шляху усіх, хто у перерві, поки ще є світло, але ще немає тривоги, намагається потрапити на роботу.
– Я допоможу, – не питаю, а кажу.
– Він не їде, – вона здмухує з розпашілого обличчя пасмо.

Колеса справді десь на міліметр не потрапляють у рейки пандусу.
– Але я тут піднімалася на тому тижні, – розгублено каже.

Ми вирішуємо нести. Впрягаємося, як дві мурашки. І застрягаємо на третій сходинці. Тепер ми небезпечно балансуємо утрьох – візок, жінка і я – на сходах переходу.

Нас бурхливо обтікає натовп. Мені спиною стікає піт. Їй біжать щоками сльози. Він з’являється нізвідки.

– Тримай, – каже.

І кидає мені до ніг важкий армійський рюкзак.

Я стою і дивлюся, як він бере візок обома руками і легко біжить ним сходами вгору.

Хлопчина у військовій формі.

Жінка в рожевий куртці біжить за ним, вгору. А він уже мчить назад, вниз, до мене, за рюкзаком.

Ми піднімаємось.
– Хочете кави, – раптом питає жінка. Й дістає з сумки на візку термокружку.
– Ні, дякую, на маршрутку вже запізнююся. Додому їду, – щасливо усміхається й закидає на спину рюкзак. – Відпустку дали.

Він іде. А ми втрьох – жінка, візок і я – і досі стоїмо у всіх на дорозі. Нас так само обтікає з усіх боків ранковий натовп.

І раптом я розумію, що не знаю, як його звати.
– Як Вас звати? – кричу.

Він обертається, кричить у відповідь:
– Рома!

Махає рукою на прощання й біжить у натовп.

І тут жінка зривається з місця за ним услід:
– З кружкою, з кружкою візьміть каву.

Але він вже розчиняється в натовпі.

Вона, захекана, повертається, ні з чим.

І каже:
– Не повіриш, але його теж звуть Рома.

І киває у бік сина, який весь цей час преспокійно спить і візочку.

Удачі тобі, Ромо! Роману великому і Ромчику маленькому.

Alina Akulenko

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України