Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у 309-й день великої повномасштабної війни, яку росія принесла на українську мирну землю.
Подвір’я приватного будинку в Києві після ракетної атаки 29 грудня 2022 року, фото: К. Тимошенко
Предстоятель зазначив, що Україна останню ніч і цей ранок знову переживає потужну атаку росії з різного виду зброї. З цього приводу Глава Церкви звернувся до всіх українських слухачів із проханням не нехтувати сигналами повітряної тривоги.
«Ми молимося цього ранку з подякою за наші Збройні сили України, які стримують російську навалу на фронті, та за протиповітряні сили України, від яких у ці хвилини залежить наше життя», — сказав духовний лідер.
Ворог, наголосив він, намагається нас знищити, позбавити можливості виживати, зокрема в цю холодну пору року, але ми кажемо собі й цілому світу: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Глава Церкви в цей тривожний ранок, коли ворог сіє смерть на нашій землі, закликав кожного з нас взяти зі собою в бомбосховище в «духовну тривожну валізу» третю істину — що Христос живий. Це велике сповіщення молоді в сучасному світі. «Ми, християни, — запевнив Глава Церкви, — віримо в Бога, який є спільнотою, Пресвятою Тройцею — Отцем, Сином і Святим Духом. Наш Господь не є лише ідеєю, плодом людського розуму. Бо з ідеєю, богом філософів чи ідолом, які є витворами людської уяви, не можна розмовляти, до них неможливо молитися. А ми, християни, віримо в Бога, який з нами спілкується».
Живого воскреслого Христа, сказав духовний лідер, допомагає нам пізнати третя Божа особа — Дух Святий, який оживляє та надихає нас і оновлює лице землі. Всі таїнства Христової Церкви звершуються силою і діянням Святого Духа, до якого ми теж звертаємося і кажемо: «Ти, Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, прийди і вселися в нас».
Отож закликав Глава Церкви, дорогі дівчата і хлопці, дорога молоде, Христос живий. Про це потрібно постійно нагадувати собі й іншим, бо інколи ми ризикуємо сприймати Ісуса Христа лише як добрий приклад із минулого, як спомин про когось чи про щось, що сталося понад 2000 років тому. Якщо ми нашого живого Бога перетворимо лише на якусь ідею чи модель поведінки, це не принесе нам жодної користі, і ми залишимося такими, як і були. Це знання про щось ніколи нас не визволить.
«Живий Христос наповнює нас своєю благодаттю, визволяє, робить кращими, зцілює і потішає. Він поруч. Він відповідає, діє. Це воскреслий Христос, наповнений надприродним життям, одягнений у безконечне світло, приходить сьогодні, цього жахливого ранку, до мене і до тебе», — заважив Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
