Зазначає Блаженніший Святослав у посланні «Давній Галич — віковічний свідок української надії».
Макет давнього Галича
Головною причиною утворення на початку XIV століття Галицької митрополії, мовиться в посланні, став занепад Києва як політичного центру. Його причиною стали князівські міжусобиці, зокрема плюндрування столиці військами володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського (1169), а пізніше монгольське нашестя хана Батия (1240). Патріарх зазначив, що саме монголи від середини ХІІІ століття призначали київських князів. Відтак осідок Київських митрополитів перенесли до Володимира-на-Клязьмі та Москви, які опинилися під пануванням Золотої Орди.
Послання Блаженнішого Святослава: «Давній Галич — віковічний свідок української надії»
Однак князі Лев Данилович і Юрій Львович стали на захист духовної незалежності Київської Церкви та домоглися від Константинопольського Патріарха призначення до Галича в 1303 році окремого митрополита.
«Суперечки навколо митрополичого осідку, повторні об’єднання та поділи давньої Київської митрополії тривали аж до середини XV століття, коли від неї остаточно відокремилася Московська Церква, самочинно проголосивши свою автокефалію», — розповів у посланні Патріарх.
Читайте також: «Київська Церква на історичній Галицькій землі поступово закладала міцний фундамент української державності», — Глава УГКЦ у посланні
Натомість духовне життя на українських і білоруських землях, наголосив він, продовжувало розвиватися у складі Києво-Галицької митрополії Константинопольського патріархату, що відобразилося в офіційному титулі її предстоятелів.
«Саме єдність віри та культурно-релігійної традиції, її духовне багатство та значний вплив на суспільно-політичні процеси забезпечили тісніший зв’язок між Києвом і Галичем та заклали основи глибокого й на століття непорушного фундаменту української нації — києво-галицької осі нашої тотожності», — наголошує Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
