На конференції Europe 2026 у Берліні прозвучала репліка, якої не очікував ніхто: міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, говорячи про розширення Євросоюзу, згадав серед потенційних нових членів — Канаду. Про це повідомляє Politico. Зал відповів оплесками і сміхом, а заява облетіла міжнародні медіа, поставивши несподіване запитання: а що, якщо це вже не жарт?
Що відомо коротко
- 17 березня 2026 року Жан-Ноель Барро виступив на конференції Europe 2026 у Берліні, присвяченій ролі ЄС як «третьої наддержави» між США і Китаєм
- Барро назвав Ісландію наступним кандидатом на вступ — «за кілька тижнів або місяців» — і додав: «Може, і Канада — колись»
- Прем’єр-міністр Канади Марк Карні відхилив ідею членства, висловившись за широке партнерство без формального вступу
- У лютому 2026 року Канада вже формально приєдналась до оборонної програми ЄС SAFE з бюджетом 162 млрд євро
- Ідея вступу Канади до ЄС обговорюється на тлі системної напруги у відносинах між Оттавою і Вашингтоном за президентства Трампа
Що сказав Барро і в якому контексті
Барро робив ці зауваження в рамках дискусії про те, що ЄС повинен стати «третьою наддержавою» — своєрідним противагою тиску з боку і США, і Китаю. Він перерахував дев’ять офіційних країн-кандидатів на членство і додав, що коло охочих розширюється.
«Ісландія — за кілька тижнів або місяців. А може, і Канада — колись», — сказав Барро, посміхаючись.
Репліка викликала оплески в залі і сміх ведучої панелі. Французький міністр назвав Канаду «яскравим прикладом глобальної привабливості блоку». Це не перший випадок, коли подібна ідея лунає публічно: ще раніше її висловлював, зокрема, канадський регіональний політик Томас Лукашук з Альберти. Але щоб такий коментар прозвучав від чинного міністра закордонних справ однієї з ключових держав ЄС — це вже щось принципово нове.
Чому ця ідея виникла саме зараз
За останній рік геополітичний контекст для Канади докорінно змінився. Президент США Дональд Трамп неодноразово публічно заявляв про бажання анексувати Канаду, називаючи її «51-м штатом» і звертаючись до прем’єра Карні як до «майбутнього губернатора». Тарифна війна, дипломатична напруга і систематичний економічний тиск змусили Оттаву прискорено шукати нових союзників і торговельних партнерів.
У відповідь Карні проголосив курс на зменшення залежності від американського ринку і зближення з Євросоюзом. Ще на саміті ЄС-Канада в Брюсселі минулого року він сказав: «Як найбільш європейська з неєвропейських країн, Канада дивиться насамперед на Євросоюз, щоб побудувати кращий світ». А у своїй резонансній промові в Давосі у січні 2026 року він охарактеризував розрив зі старим світовим порядком як «кінець приємної фікції».
У лютому 2026 року Канада зробила конкретний крок: вона першою серед неєвропейських країн приєдналась до оборонної програми ЄС SAFE, що дозволяє канадським компаніям брати участь у спільних оборонних закупівлях вартістю 162 млрд євро.
Що показали нові обговорення: Ісландія вперше, Канада — фантазія чи план
Паралельно з жартом про Канаду Барро повідомив цілком конкретне: Ісландія може стати членом ЄС уже найближчими місяцями. Ця скандинавська держава є членом Європейської економічної зони з 1994 року, тобто вже інтегрована у внутрішній ринок ЄС, але без права голосу. Її вступ став би першим розширенням блоку за рахунок позагеографічного острівного члена і символічним сигналом: ЄС готовий до нетипових рішень.
Канада — зовсім інша справа. Країна не є членом ЄЕЗ, розташована на іншому континенті, входить до НАТО і G7, має власну валюту, є парламентською монархією під британською короною і є членом Британської Співдружності. Її площа більша за всю Європу разом узяту.
І все ж формальних перешкод до членства в установчих договорах ЄС не прописано — Договір про ЄС визначає лише «європейський характер» держави як умову, але ця норма тлумачиться широко. Туреччина, наприклад, є офіційним кандидатом з 1987 року, хоча більша частина її території — в Азії.
Чому це важливо для розуміння нового геополітичного порядку
Репліка Барро — навіть якщо вона була напівжартівливою — відображає глибший феномен: ЄС переосмислює себе не просто як регіональний блок, а як ціннісний проєкт, відкритий для тих, хто поділяє його принципи. У контексті нового світового порядку, де США за Трампа відходять від ролі гаранта міжнародного порядку, подібні розмови набувають іншого виміру.
Карні поки офіційно відкидає ідею: він наголошує на бажанні «широких зв’язків без членства», тобто партнерства без необхідності передавати частину суверенітету в Брюссель. Це реалістична позиція — але ще п’ять років тому реалістичним здавалось і те, що США не загрожуватимуть анексувати свого найближчого союзника.
Цікаві факти
- Офіційним кандидатом на вступ до ЄС є дев’ять країн, серед яких Україна, Молдова, Грузія та шість держав Балкан. Переговори про членство України офіційно розпочалися у 2024 році, хоча повна інтеграція може тривати до 10–15 років. Детальніше — на сайті Ради ЄС.
- Канада є однією з найбільш освічених країн світу: понад 50% її населення мають вищу або середню спеціальну освіту — найвищий показник серед країн ОЕСР, за даними OECD. Це робить її потенційно дуже привабливим партнером для ЄС в сфері інновацій і досліджень.
- Ісландія, яку Барро назвав наступним членом ЄС, входить до Шенгенської зони з 2001 року і застосовує більшість норм єдиного ринку ЄС, хоча формально не є членом блоку. Водночас у неї є власна валюта і вона не платить до спільного бюджету ЄС. Переговори про членство були заморожені ще у 2015 році.
- Станом на 2026 рік, ЄС складається з 27 держав-членів з населенням близько 450 мільйонів людей. Сукупний ВВП блоку — понад 18 трлн доларів, що робить його другою за розміром економікою у світі після США. Якби Канада вступила, блок додав би ще 2,2 трлн доларів і збільшився б до 29 членів, за даними МВФ.
FAQ
Чи може Канада технічно вступити до ЄС? Формально — так, оскільки жоден із засновницьких договорів ЄС не обмежує членство суто географічною Європою. Однак практично це вимагало б колосальної реструктуризації торговельних, митних та правових систем Канади. Сам прем’єр Карні наразі відкидає цю ідею.
Що означає приєднання Канади до програми SAFE? SAFE — це оборонна програма ЄС з бюджетом 162 млрд євро для спільних закупівель озброєнь і оборонних технологій. Канада стала першою позаєвропейською країною, допущеною до цієї програми, що дозволяє її підприємствам конкурувати з європейськими виробниками на рівних умовах. Це реальна інтеграція — але не членство.
Чому ідея членства Канади в ЄС звучить зараз частіше, ніж раніше? Тому що контекст змінився: Трамп погрожує анексувати Канаду, вводить мита і демонтує трансатлантичний порядок, на якому Оттава трималась десятиліттями. У цій ситуації навіть напівжартівливі дипломатичні репліки набувають ваги і стають частиною серйозної геополітичної дискусії.
WOW-факт. Якби Канада справді вступила до ЄС і всі її громадяни автоматично отримали б паспорти ЄС, це була б найбільша одноразова зміна громадянства в історії об’єднаної Європи: близько 41 мільйона канадців у секунду стали б громадянами блоку, в якому Франція, Німеччина та Польща разом важать менше. І це при тому, що Канада — найбільша за площею країна Заходу — займає більше простору, ніж уся Європа від Лісабона до Москви.
