Вирішення проблем з ланцюжком поставок аж ніяк не гарантує збільшення обсягів виробництва складного озброєння
Джерело: Defence Express
Керівництво аерокосмічної компанії Dassault Aviation під час своєї прес-конференції в Парижі заявило, що у них попри усі плани досі є проблеми з виробництвом літаків Rafale, і що їм доведеться на наступний рік перенести вихід на плановий показник у виробництві “Рафалів” з двох до трьох літаків на місяць.
Що в свою чергу підважує плани цієї корпорації по поставкам на експорт літаків цього типу, розповідає в своїй публікації портал Defense News. Але якщо далі читати по тексту цієї публікації, то випливає доволі цікавий парадокс – хоча французи в цій історії змогли прибрати “вузьке місце” із комплектуючими, хоча на виготовлення деяких потрібно 36 місяців, проблема із темпами виробництва лишається все рівно.
Там зокрема наводяться такі деталі – в 2023 році Dassault Aviation змогла поставити своїм замовникам лише 13 законтрактованих літаків Rafale; при цьому певне просідання було також і по сегменту бізнес-джетів як умовно цивільної продукції.
Начебто, щоб виконати свої зобов’язання саме лише на 2024 рік, цій французькій корпорації достатньо буде постачати по два “Рафалі” на місяць, що вцілому відповідає поточним обсягам виробництва цього типу літака. А прискорюватись в темпах до трьох Rafale на місяць потрібно, щоб вцілому впоратись із портфелем замовлень, який сформований уже на 2025 та подальші роки.
Ну і при цьому менеджери Dassault Aviation заявляють, що у них нема особливих проблем, які можуть впливати на темпи виробництва. Мовляв, у них рівно ті самі структурні моменти, із якими наразі стикаються й інші аерокосмічні корпорації світу, наприклад Boeing.
Конвеєр по виробництву Rafale, ілюстративне фото від Dassault Avitaion
Але далі виникає цікавий парадоксальний момент. Керівництво Dassault Aviation заявляє, що при цьому воно готове брати нові експортні замовлення на виробництво Rafale попри те, що вони самі вище заявляли про те, що не вкладаються в поточні показники по плану виготовлення цих літаків.
Якщо далі аналізувати, то там виникає ще більш цікавий момент: для виробників Rafale зараз насправді не є проблемою ланцюжок поставок комплектуючих, тут їм вдалось відлагодити графік поставок; реальні “заминки” починаються на етапі, коли з цих комплектуючих треба скласти готовий літак.
Що в свою чергу наводить на висновок про цікаву структурну проблему в розгортанні роботи ВПК західних країн: до цього моменту вважалось, що головним стримуючим фактором є саме ланцюжок поставок, але виявляється, що “вузьке місце” може бути й на етапі складання готової продукції.
