Франція колись мала Mirage IV як аналог Ту-22, але Rafale B під ракету ASMP-A цікавий теж
Джерело: Defence Express
Буквально вчора, тобто 23 травня 2024 року було повідомлення про те, що французький Rafale випустив оновлену ядерну ракету під час випробувань. Це була цікава подія, оскільки таким чином Франція напряму відповіла на ті навчання по використанню тактичного ядерного озброєння, які розпочав Кремль.
Заодно виникає привід поговорити про авіаційну складову ядерного арсеналу Франції, оскільки тут вистачає своїх неочікуваних моментів. Почнімо хоча би з того, що в згаданому вище епізоді мова була насправді про те, що для цього випробування було залучено спеціалізований носій Rafale B.
А у випадку з ракетою мова була по суті про своєрідний малогабаритний аналог Х-22, тобто надзвукову крилату ракету ASMPA із стартовою масою всього 800 кілограмів, швидкістю польоту 2 Мах, потужністю ядерної БЧ в 300 кілотонн та дальністю пуску до 500 кілометрів.
Далі варто деталізувати, що ядерний арсенал Франції має лише авіаційну та морську складові. При цьому цікаво, що до складу морської входять як і чотири атомні підводні човни проекту Le Triomphant під 16 МБР, так і 20 спеціалізованих літаків Rafale M F3, які розміщуються в складі авіагрупи Charles de Gaulle та є носіями згаданих вище КР ASMP/A.
В свою чергу, спеціалізовані Rafale B належать до Авіаційного стратегічного командування, всього налічується орієнтовно 20 літаків цього типу, зведених у дві ескадрильї. Для їх забезпечення служать також 18 літаків-заправників, зведених у дві ескадрильї, з яких п’ять A330 MRTT,десять C-135FR та три KC-135 Stratotanker.
Ще також можемо зустріти згадки про те, що ВПС Франції мали в своєму розпорядженні певну кількість носіїв тактичної ядерної зброї Mirage 200N, останній з яких було списано на початку лютого 2022 року.
Далі варто згадати і про такий цікавий історичний факт – до 1996 року року Франція мала в строю свої надзвукові стратегічні бомбардувальники Mirage IV, котрі можна назвати аналогом Ту-22 або ж Ту-22М3 (за тою нішею завдань яку вони виконували, та й за терміном експлуатації також).
Серійне виробництво цих бомбардувальників відбувалось протягом 1963-1968 років, загалом було виготовлено 66 одиниць, із яких 18 були переобладнані у версію Mirage IVP, котра могла бути носієм надзвукових крилатих ракет ASMP (дальність пуску до 300 кілометрів), а інша частина літаків була призначена для ролі носіїв вільнопадаючих атомних бомб типів AN11 та AN22.
Уже в середині 1980-хх років французькі військові вважали, що Mirage IV перестав бути ефективним засобом ядерного стримування проти СРСР, і що цю функцію краще повністю перекласти на атомні підводні човни-носії МБР. Свою роль зіграла також й тривалість строку служби Mirage IV, що і визначило рішення зняти з озброєння у 1995 році ці бомбардувальники як засоби доставки ядерного озброєння.
П’ять літаків цього типу до 2005 року використовувались як розвідники, а після того також були списані.
