Стародавнє місто Фенгуанг (Fenghuang) розташоване у південно-західному районі західній частині провінції Хунань (Hunan), в Китаї, біля підніжжя гори на березі річки Тоцзян (Tuo Jiang River). Місто виключно добре зберігся – його не торкнулася модернізація, і він є оплотом унікальних етнічних мов, звичаїв, мистецтва, а також багатьох відмінних архітектурних останків Мін і Цин.
Стародавнє місто, в цілому, зберіг початкову планування і зовнішній вигляд, який був у нього при династії Мін, в 14-му столітті, і Цін, у 17-му столітті. В області стародавнього міста збереглося понад 200 давніх житлових будинків, близько 20 великих і маленьких вулиць, 10 давніх провулків та алей, а також стіни древнього міста, його проїзні вежі, стародавні колодязі, стародавні райдужні мости, стародавні храми літератури, стародавні храми поезії, стародавні родові храми і багато інші будівлі, які збереглися у своєму первісному вигляді.
Місто Фенгуанг (Фенікс) колись знаходився на кордоні цивілізації, і округ Вейянг (Weiyang County) з’єднання явився лише на другий рік правління імператриці У Цзетянь (Empress Wu), тобто в 686 році нашої ери. На третій рік періоду Джиатай імперії Сун (Song Dynasty) тут був зведений глиняний місто. Понад 450 років тому на його місце прийшов цегляний місто і це стародавнє поселення почало набувати свою форму. Споруда всіх кам’яних будівель всередині міста була завершена до 1715 році в період правління імператора Кансі (Emperor Kangxi).
Місто Фенгуанг розташоване у віддаленій гірській місцевості. Міські стіни з червоного цегли ються уздовж хвилястого гірського ландшафту, піднімаючись на гірські хребти і опускаючись в долини, в той час як річки петляють вздовж коридорів стін, перед тім як протікають через місто. Представницькі і високі вежі міста велично розташувалися навпроти чотирьох міських воріт, залів і житлових приміщень, виконаних в стилі палат палацу. По обидва боки вулиць розташовані акуратні чотирикутні двори, а також житлові будинки, оформлені в різних національних стилях. Між будинками кружляють десятки алею вимощеного плитами, на кожній з яких можна простежити сліди зносу, залишені ногами багатьох поколінь місцевих жителів, які використовували алеї, займаючись своїми повсякденними справами. яні будинки на палях вишикувалися вздовж річки, навпроти мальовничої гори Нанхуа (Nanhua Mountain), на якій ростуть великі старі дерева.
Завдяки своєму унікальному географічному положенню, Фенгуанг жодного разу за сотні років не розорявся війнами або стихійними лихами. З моменту повстання народу Мяо (Miao people) в 1795 році до повстання в Гетуне (Getun) в 1937 році, відбулися десятки війн, ні одна з яких не торкнулася міста. Навіть під час війни протистояння, спрямованої проти японських загарбників, Фенгуангу не довелося відчути на собі повітряних бомбардувань. У 1949 році Фенгуанг був мирно звільнений. У наступні 50 років у Фенгуанге не відбувалися спорудження будь-яких великомасштабних економічних структур, які були побудовані в інших районах. Виходячи з того, що народ стародавнього міста плекав це особливо цінне глибоке культурна спадщина, місцеві влади вели суворий контроль над усіма видами будівельних робіт і таким чином успішно зберегли автентичність та цілісність стародавнього міста.
