Морський піхотинець Роман Грибов на самому початку війни – у лютому 2022 року – був серед тих, хто тримав оборону на острові Зміїний.
В інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки», Роман розповів про момент, коли на початку вторгнення побачив російські кораблі.
«Це ніколи, напевно, не вийде з голови. 24 лютого о пів на четверту ранку ми всі вже були на бойових позиціях. Спочатку очікували на російську авіацію, вона мала прямувати в наш бік, але авіація якось оминула нас стороною, і тоді нам доповіли, що їхні кораблі починають пересуватися потроху в нашому напрямку”, – зазначив Грибов.
Близько 6 ранку, коли вже трохи посвітлішало, вони здалеку побачили перший корабель. Тоді вони не знали, який саме це корабель, адже була дуже далека відстань, близько 15 км.
«Коли він наблизився, ми побачили, що це знаменитий крейсер “Москва”, а ліворуч від нього був їхній десантний корабель “Василь Биков”, – розповів морпіх.
До обіду вони дали коридор для того, щоб евакуювати цивільних осіб, які займалися обслуговуванням на острові Зміїний.
«Коли їх евакуювали, крейсер “Москва” завдав першого шквального удару по острову Зміїний, щоб показати нам свою силу, і зайняв п’ятикілометрову відстань від острова. Ми тоді не знали, для чого саме, але потім зрозуміли, коли через годину по нас почала працювати їхня авіація. На острові з озброєння, можна сказати, ми не мали взагалі нічого протикорабельного”, – зазначив Грибов.
Так, із ворожою авіацією військові могли боротися, але проти крейсера «не могли зробити взагалі нічого, ми просто мали триматися».
«І ми протрималися якимось чином до 17 години, що дало можливість Одесі підготуватися до російського вторгнення», – сказав морський піхотинець.
Він також розповів про те, коли потрапив у полон.
«О 17 годині 24 лютого вони нас повністю відрізали від зв’язку з материковою частиною. Верхню частину острова вони повністю «під нуль» знешкодили авіабомбами, тому ми не могли ні з ким зв’язатися. Тому вкотре підійшли десантні кораблі і знову ввімкнули нам запис: «Я російський військовий корабель. Пропоную скласти зброю і здатися«, і тоді старший острова, порадившись з усіма нами, ухвалив рішення, що потрібно здаватися», – розповів Грибов.
Морпіх зазначив, що цим старший острова зберіг життя всіх хлопців.
«І всі ті, хто повернулися з полону, вони далі в строю і далі захищають Батьківщину, 25 осіб ще перебувають у полоні, а всього нас було 82», – зазначив він.
На запитання про те, як із ним поводилися в полоні, чи застосовували до нього тортури, Грибов зазначив, що в його історії «такого пекла порівняно з іншими хлопцями не було».
«Було цькування собак, поводження, як із худобою, також моральний тиск їжею, тому що нам давали їжу, як для свиней, щоб ми перейшли на їхній бік. Це неодноразово звучало від них, оскільки, за їхніми словами, Україна вже була в оточенні з трьох боків, нам не було жодного сенсу повертатися додому. Тому кожного дня в нас були допити і нам постійно наголошували, щоб ми переходили на їхній бік, інакше або нас уб’ють, коли ми повернемося додому, або ж ми будемо довічно в них сидіти”, – розповів він.
Після звільнення з полону, зазначив Грибов, він три дні був у домашніх умовах, до нього приходили психологи, але «на той момент вони не зовсім розуміли, як потрібно проводити лікування полонених».
«Тому що те, що їм розповідав, у їхній голові не вкладалося», – зазначив морпіх.
Зараз же, розповів Грибов, він служить у морській піхоті, він – головний сержант дивізіону 35-ї окремої бригади морської піхоти.
Нагадаємо, битва за острів Зміїний увійде в літопис перемоги України. У перший день вторгнення, 24 лютого 2022 року, до острова підійшли російські кораблі й зажадали від українських військових скласти зброю та здатися в полон. Саме тоді захисники України вимовили легендарну фразу «російський військовий корабель – йди на**й».
Прапор України знову встановлено на звільненому острові Зміїний 7 липня 2022 року.