Про курс валют. Мене часто просять прокоментувати ситуацію з курсом гривні, за рахунок чого гривня так зміцнилася.
Про це на своїй сторінці у фейсбук написав Влад Пономар.
Ok. Поясню за рахунок яких чинників це відбулося, чому це неможливо було спрогнозувати, які ризики дане зміцнення несе і як це впливає на нашу економіку.
Отже, з початку року гривня зміцнилася по відношенню до долара сильніше за всіх інших валют світу – на 9%. (Рейтинг Globalforeignexchange).
Чи добре це? Як ми пам’ятаємо з моєї великої статті «як врятувати нажите і примножити» (https://spektrnews.in.ua/…/kak-spasti-nazhitoe-i-priu…/34216), курс визначається рівнем попиту і пропозиції на валютному ринку.
Є кілька способів зміцнювати курс. Це можна робити правильно:
- збільшувати пропозицію валюти за рахунок зростання експорту і зниження імпорту, тобто зменшувати негативний сальдо торгового балансу,
- розвивати економіку і промисловість,
- проводити політику імпортозаміщення,
- посилювати експортний потенціал,
- залучати прямі іноземні інвестиції і т.д.,
А можна збільшувати валютна пропозиція за рахунок спалювання резервів (що робив Янукович) або зміцнювати курс в борг (а не за рахунок зростання економіки), що відбувається зараз.
Тобто нинішнє зміцнення гривні носить штучний характер, об’єктивних економічних передумов для цього немає.
Що ж сталося? До такого різкого зміцнення курсу привела покупка іноземцями облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) України.
Для покупки облігацій нерезиденти повинні валюту продати, що і призводить до її надмірної пропозиції на міжбанку.
Україна в січні-вересні залучила 194,8 млрд грн (на 320,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року), $ 3,8 млрд і 189 млн євро за рахунок розміщення ОВДП. Це 300 млрд грн при плані (зафіксованому в ЗУ про держбюджет) в 202 млрд грн. Тобто план з внутрішніх запозичень, тільки за 9 міс року вже перевиконано на 50% (!). Таким чином був порушений Закон про бюджет в частині перевищення межі запозичень на внутрішньому ринку.
Це головна причина – чому передбачити таке зміцнення гривні було неможливо. Прогнозувати, що уряд божевільними темпами буде нарощувати борги під неадекватно високі відсотки було нереально.
Середньозважена дохідність цінних паперів в гривні 17,6% річних, в доларах – 6,2% річних.
Тепер розміщені за такими ставками облігації треба обслуговувати. І обслуговувати дуже дорого (якщо взяти «довгі» ОВДП, наприклад на 6 років, то через 6 років з відсотками ми повинні повернути вже в 2 рази більшу суму). А в бюджеті під ці цілі таких коштів не закладено.
Вибудувана класична боргова піраміда. А ми знаємо, чим закінчуються всі історії з фінансовими пірамідами.
Нерезиденти так активно і масово скуповують наші ОВДП бо такий рівень прибутковості не отримаєш ніде в світі. Вони отримують дохід не тільки від фантастичної прибутковості ОВДП, але і від хорошого позитивної курсової різниці. Багато нерезиденти інвестували в «короткі» папери, додатково фіксуючи позитивну курсову різницю. Тобто до 17% прибутковості додаємо 9% курсового доходу.
І все це ми робимо, знаючи, що в 2019 у нас пікові виплати за старими боргами (наприклад, в 4 кв-ле 2019 – 80 млрд грн, а витрати з обслуговування держборгу України за весь 2019 р більше 480 млрд грн). Але ми продовжуємо нарощувати борги і будувати тендітну піраміду, яка впаде, коли спекулянти-нерезиденти втратять інтерес до наших ОВДП і вирішать зафіксувати прибуток і вивести валюту з України.
Тобто спекулянти, побоюючись за свої інвестиції, вийдуть з надприбутками з ОВДП в будь-який момент і курс полетить до нових висот.
А передумови до виходу вже є. Сьогодні дуже багато факторів вказує на те, що світова криза почалася. Нова глава МВФ минулого тижня заявила про великі проблеми, про рекордне уповільнення зростання світової економіки за останні 10 років, про зупинку зростання світової торгівлі. Плюс торгові війни (втрата $ 700 млрд до 2020 р), Брекзіт, Українагейт і т.д.
Поки нам ще на руку політика низьких ставок в США і негативних / нульових – в єврозоні. Але жорсткість монетарної політики в ключових економіках світу спровокує відтік спекулятивного капіталу з ринків країн, що розвиваються.
Повторюся – я вітаю природне укріплення курсу – зростання експорту, зменшення імпорту, зменшення дефіциту зовнішньої торгівлі. У нас же зараз все навпаки. І це дуже шкодить економіці. Ми виводимо борги і заривається глибше. Спекулятивні інвестиції, на відміну від прямих, приходять до нас на короткий термін.
Що роблять? Зміцнюють курс, стимулюють імпорт, заохочують імпортерів, імпорт зростає, попит на валюту зростає, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі зростає. (Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу України в січні-червні 2019 р майже в 2 рази більше, ніж у відповідному періоді 2018 р. Імпорт товарів зріс на 8,5%. Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами зріс в 1,4 рази – до $ 3,73 млрд).
Імпорт товарів млрд. $
- I півріччя 2018 2.60
- I півріччя 2019 2.82
Сальдо млрд. $
- I півріччя 2018 -2.74
- I півріччя 2019 -3.73
Згідно з очікуваннями уряду, в 2020 р дефіцит торгового балансу складе $ 13,78 млрд, а у 2022-му досягне $ 16,11 млрд.
Зараз у нас дефіцит бюджету, тому що багато збори залежать від курсу, зміцнюємо курс – дефіцит зростає, через продаж ОВДП беремо в борг, щоб фінансувати цей же дефіцит бюджету, продав ОВДП – зміцнюємо курс, дефіцит зростає. Коло замкнулося, замкнуте порочне коло.
Також зростає сума обслуговування держборгу України
Держборг України c початку року виріс на $ 3,6 млрд. У бюджет за січень-серпень надійшли доходи на 30,8 млрд грн менше, ніж заплановано. Чи не виконаний план надходжень по більшості основних бюджетоутворюючих платежів, перш за все ПДВ з ввезених на територію України товарів (-26,2 млрд грн). Промвиробництво падає третій місяць поспіль, різко впали зарплати, зростання реальних доходів істотно сповільнилося.
Але є гарна картинка для електорату нової влади. Обіцяли підвищення зарплат і пенсій? Беремо в борг. Надуваємо міхур. А нерезиденти, отримуючи свої надприбутки, в наш бюджет нічого не платять – для них встановлена нульова ставка податку прибуток.
Хтось із Вас відчув зниження цін на імпортні товари?
Плюс мене зараз дуже турбує вся це невизначеність з «Приватом» і МВФ. Обсяг депозитів в банках різко зменшується -також поганий знак для гривні. Найбільше коштів йде з Привату (тільки за липень і серпень з банків пішло 2,9 млрд грн депозитів. Левова частка цих коштів пішла з Привату).
