У Німеччині триває публічна дискусія про відповідність дій США та Ізраїлю міжнародному праву. Уряд утримується від чіткої оцінки.
Після авіаударів Ізраїлю та США по Ірану і вбивства аятоли Алі Хаменеї в Німеччині розгорілася дискусія: чи є це легітимною самообороною чи явним порушенням міжнародного права? З юридичної точки зору ситуація, очевидно, ясна: спеціаліст з міжнародного права Крістоф Зафферлінг заявив в ефірі RBB:
«Ці авіаудари атакують Іран як суверенну державу і тому є порушенням міжнародного права».
Пітер Нойман, професор Королівського коледжу Лондона, також висловлюється однозначно:
«Чи відповідає це міжнародному праву? Відповідь, звичайно, ні».
У подкасті шеф-редактора BILD Пауля Ронцхаймера Нойман послався на два виключення з заборони на застосування сили в Уставі ООН: самооборона проти агресії або мандат Ради Безпеки ООН.
«Ні того, ні іншого немає»,
— говорить Нойман.
Ізраїль дотримується іншої позиції і, посилаючись на екзистенційну загрозу з боку іранського режиму, апелює до свого права на самооборону. Однак «попередня самооборона» проти безпосередньо насуваючого нападу вимагає серйозних обґрунтувань, пише спеціаліст з міжнародного права Марко Міланович з Університету Редінга (Англія) у своєму блозі: повинно загрожувати конкретне нападення, і застосування сили повинно бути останнім, вимушено необхідним засобом.
«Жодна з цих умов не виконана»,
вважає він.
У Берліні звучать менш однозначні оцінки. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц говорить про «дилему»: у уряді «детально обговорені питання правової кваліфікації з точки зору міжнародного права», однак десятирічні спроби вплинути правовими засобами на режим, що нарощує ядерний потенціал, «очевидно, нічого не дали». Прес-секретар уряду Штефан Корнеліус вказує на ще одне «правове благо»: безпеку. Німеччина не ставить міжнародне право під сумнів, але існує «інтерес безпеки, який міжнародним правом не охоплюється».
З боку СДПГ та Лівої партії, навпаки, звучить різке засудження. Представник СДПГ Адис Ахметович попереджає:
«Якщо не визнавати порушення міжнародного права, міжнародне право зводиться до абсурду».
Ліва партія говорить навіть про «співучасть у знищенні міжнародного права». Політик «Зелених» Антон Хофрайтер називає удари однозначно такими, що суперечать міжнародному праву, хоча й «по-людськи зрозумілими». Юридично багато що здається ясним, але політично все складніше, приходять до висновку в редакції BILD. Між забороною на застосування сили та інтересами безпеки, між принципами права та реальною політикою постає екзистенціальне питання: чи діє ще міжнародне право?
