Дрони Сил оборони України уразили два російські патрульні кораблі ФСБ проєкту 22460 в Інкерманській бухті Криму. Атака показала слабкість російської оборони в Криму. Чому сучасні кораблі РФ виявилися вразливими, що означає цей удар для безпеки Севастополя.
Нічні удари безпілотників Сил оборони України по об’єктах військової інфраструктури в тимчасово окупованому Криму стають системним фактором ослаблення російського контролю над півостровом.
Атака на сторожові кораблі ФСБ проєкту 22460 «Охотник» в районі Інкермана в ніч на 21 лютого 2026 року демонструє, що навіть кораблі берегової охорони в захищених бухтах залишаються вразливими для сучасних засобів ураження. Фото наслідків удару опублікував Генеральний штаб Збройних Сил України, що підтверджує факт успішного ураження цілей.
За наявною інформацією, кораблі знаходилися біля причалу №52 в Інкерманській бухті на рейді Севастополя, тобто в зоні, яка раніше вважалася відносно безпечною.
Атака в Інкермані: тактика і значення удару
Судячи з опублікованих матеріалів і заявленої локації, удар був нанесений по пришвартованих кораблях, що вказує на використання розвідувальної інформації та точного планування. Вірогідніше за все, використовувалися ударні безпілотники або морські дрони, здатні приховано долати ППО та уражати цілі на стоянці.
Вибір цілі не випадковий. Сторожові кораблі проєкту 22460 активно використовуються ФСБ РФ для патрулювання прибережних районів, охорони баз і контролю морських комунікацій. Їх виведення з ладу знижує щільність охорони акваторії і збільшує ризики для всієї системи безпеки Севастопольського вузла.
Кораблі проєкту 22460 «Охотник»
Патрульні кораблі проєкту 22460 будуються з 2007 року і належать до найсучасніших одиниць берегової охорони Росії. При водотоннажності близько 630 тонн і довжині 62,5 метра вони здатні розвивати швидкість до 30 вузлів і перебувати в морі до 60 діб, що робить їх зручним інструментом для тривалого патрулювання.
Озброєння включає 30-мм артилерійську установку АК-630 та 12,7-мм кулемет «Корд». Конструктивно передбачена можливість посилення за рахунок розміщення протикорабельних ракет Х-35У «Уран» або 57-мм артустановки А-220М.
Наявність вертолітного майданчика і можливості базування легкого вертольота розширює розвідувальні можливості, але не вирішує проблему захисту від низькопомітних дронів, особливо при стоянці біля причалу.
Чому навіть «сучасні» кораблі уразливі для дронів
Атака в Інкерманській бухті наочно продемонструвала ключову проблему російських сил у Криму — недостатню адаптацію до масового застосування безпілотних систем. Кораблі проєкту 22460 не оснащені спеціалізованими засобами протидії БПЛА і морським дронам, а штатні артилерійські системи ефективні лише при своєчасному виявленні цілі.
В умовах нічної атаки, складного рельєфу бухти і можливого застосування засобів радіоелектронного придушення ймовірність успішного відбиття удару різко знижується. Це перетворює навіть захищені гавані на зону підвищеного ризику.
Стратегічні наслідки для Криму та Чорноморського регіону
Ураження відразу двох кораблів ФСБ посилює ефект психологічного та військового тиску. Для російської сторони це означає необхідність або посилювати ППО та протидронну оборону в тилових районах, або скорочувати активність флоту і берегової охорони. Для України подібні удари підтверджують ефективність стратегії асиметричних дій, де безпілотники стають інструментом системного виснаження противника.
