Доля 51ОМБР – величезна біль усіх волинян, чиї діти навесні 2014го року були мобілізовані військкоматами для служби у Бригаді. Знущання почались не сьогодні і не вчора. Клубок розчарувань почав намотуватися ще задовго до призову! Техніка та майно у жалюгідному стані – то вже історія, яку ми пережили. Побутові проблеми, відсутність бронежилетів, матраців, спальних мішків, гнила форма та дубові бєрци – перемогли спільними зусиллями.
Однак, питання відношення до людей, покалічені долі, суди та огульні звинувачення із вуст найвищих керівників країни – це те, чого ми подолати були не в силах. Цькування продовжується як наслідок усіх попередніх злочинів проти людей у формі! Жодні виправдання, зустріч із президента із представниками 51ОМБР, звернення офіцерів 51ї та 24ї бригад не вплинули на ситуацію. Бригаду знищують. Ламають долі людей. Травлять живих, поранених, пропавших безвісти. Ніякої поваги до загиблих героїв! Державна машина навіть не наважилась нагородити гідних героїв, які загинули на полі бою, віддавши своє життя за ту ж саму державу!
За покликом серця влітку я відправив електронне звернення до новопризначеного міністра оброни Гелетея із проханням його особисто втручання у розслідування трагедії під Волновахою. Як не дивно, у серпні надійшла “грунтовна” відповідь.
У фото нижче наведено текс листа та фотокопія відповіді за підписом директора Департаменту кадрової політики Міноборони. Лист містить посилання на певний наказ МОУ про притягнення комбрига Яцківа до дисциплінарної відповідальності! На моє прохання я отримав брутальну ВІДПИСКУ із “щирою вдячністю за увагу до проблем військовослужбовців”. Сьогодні цей текст звучить іще цинічніше!
З часом командувач Сухопутних військ Пушняков підписав наказ #348 від 08.09.2014го першим пунктом якого відміняє пункт третій власного наказу від 24.05.2014го року #190 “Про призначенням службового розслідування” щодо усунення на час службового розслідування комбрига Яцківа. Це повинно означати, що генерал Пушняков відмовляється від усунення полковника Яцківа із посади командира в/ч В3938 (польова пошта 51ОМБР в зоні АТО). Однак, жодної згадки про завершення або припинення службового розслідування в наказі немає! Тобто офіцера повертають до попередньої посади без завершення розслідування! Чи означає це, що командувач “пробачив” полковника, чи щось інше – незрозуміло. Як відомо, закон немає зворотньої дії, але не для генералів! Хочуть – знімають, хочу передумують та відміняють свої попередні рішення без пояснень! Якщо міркувати логічно – то це означає, що в аналогічному порядку повинні бути скасовані всі рішення тимчасового комбрига Півоварєнка які він приймав за відсутності Яцківа! Можливо за показовою абсурдністю прихований тонкий юридичний розрахунок, який одномоментно замітає всі сліди злочинної діяльності Півоварєнка? Хто знає? Показово, що у цей період, після зникнення Півоварєнка, тимчасово виконуючим обов’язки командира В3938 вже було призначено полковника Заболотного! Зупинившись на цьому і не читаючи далі стає ОЧЕВИДНОЮ ще одна абсурдність: у цей момент частина В3938 має одночасно аж три! командира – повернений до обов’язків Яцків, тво Заболотний та тво Півоварєнко! Окрім того 51ОМБР за ПМД (постійним місцем дислокації) зберегла іншу адресу А2331, тво якої вже тривалий час був майор Якимков. Тобто командирів аж чотири!
В той же час тимчасово “безробітний” полковник Яцків вже отримав іншу посаду – начальника служби полігонів ОК Північ, на яку його призначив своїм наказом генерал Колесник. Однак, з метою збереження керованості бригадою, ОК Північ тимчасово відряджає полковника Яцківа – на посаду тво А2331! Голова кружиться – хто кого коли і на яку посаду відряджає?! Театр абсурду.
Другим пунктом наказу #348 Пушняков відміняє своє рішення і ПОВЕРТАЄ полковника Півоварєнка назад на посаду начальника одного із відділів штабу Сухопутки. Нічого б дивного не сталося, якби усі були живі та на місцях. Однак, на момент підписання цього наказу від полковника Півоварєнка вже 10 діб не було жодних звісток! Останній раз я особисто бачив його живим у п’ятницю 22го серпня у таборі під Оленівкою. Саме в той час вже замикалось кільце навколо Ілловайська. Саме в ті дні підрозділи 51ОМБР які перебували біля Ілловайська отримували жахливі накази – рухатись під Ілловайськ. Саме в ті дні за його наказом “до своїх” поспішила артилерійська батарея 2С1 під командування майора Фураєва, який вижив і досі знаходиться в полоні терористів! Саме в ті дні полковник Півоварєнко особисто очолює свіжоприбулу підмогу – нашвидкоруч зліплений із старих “недобитків” техніки 2у БТГР 51ОМБР, яка нещодавно прибула із рівненського полігону до табору в Дачному. Рівень бойової підготовки, озброєння та моральний дух цього підрозділу ні у кого не викликав іллюзій. Саме під керівництвом Півоварєнка ця БТГР вирушила на “прорив” в кільце, яке вже замикалось! Перший загиблий та поранений у цьому рейді був від обстрілу на одному із наших блок-постів! Полковник Півоварєнко не знав місцевості, не знав місць розташування ВЛАСНИХ блок-постів (#6,7,5)! Заходячи глибше колона потрапила під мінометний обстріл російських військ, які, ймовірно, чекали на них у засідці! Внаслідок цього бою більша частина колони відступила назад аж у Дачне! Інша частина, певно голова колони, прорвалася із боєм та добралася у район поблизу Агрономічного. На протязі наступних днів обмануті солдати та офіцери телефонували звідти у надії на допомогу. Та Півоварєнка це не зупинило. Він в той же день вже без колони рвонув у напрямку Ілловайська. Після того маневру ніхто його вже більше не бачив. Мені достеменно не відомо, у якому місці зник цей офіцер, але до оточеної в кільці 3ї БТГР він так і не доїхав. В ті дні ходили слухи, що обурені зрадливою поведінкою командира його лінчували власноруч солдати в оточенні. Перед строєм в таборі під Оленівкою офіційно оголосили саме про його загибель. На протязі наступних кількох днів кільце оточення під Ілловайськом лише ставало щільнішим. Атаки на 6,7,5й блок-пости відбулися синхронно 24-25 серпня!
Попри всі версії подій генерал Пушняков, очевидно, був краще поінформований, оскільки своїм наказом безцеремонно “відкликав” свого цепного пса назад у штаб! Так, ніби не було загиблих! Так, ніби сотні людей не пропали безвісти! Так ніби 400-500 солдатів та офіцерів не опинились в полоні! Так, ніби не було знищено військової техніки та майна на мільярди гривень! Так, ніби не залишилось багато сотень покалічених сімей! Так, ніби і службове розслідування за НЕДБАЛЕ ТА ЗЛОЧИННЕ керування бригадою цього разу нікого й не цікавить!
Тобто, в одному наказі генерал Пушняков відкриває усю свою диявольську суть: за дві доби після 22.05 він ВСТИГАЄ призначити службове розслідування, усунути від виконання обов’язків бойового офіцера та ОСОБИСТО представити 24.05 штабну крису (протягом 20ти років служби кар’єра Півоварєнка становила десятки! різних посад) – “свого” полковника Півоварєнка!
Натомість через 11діб після розстрілу цілого батальйону 51ОМБР – він не зміг народити нічого іншого як виконати зворотню рокировку! Без розслідування і “покарання” винних – повернутись до займаної посади у штаб…
Очевидими стають причини масового невдоволення в першу чергу мобілізованих солдатів таким “геніальним” керівництвом! А як вижити в таких умовах, коли твоє життя і смерть не залежать від твоїх здібностей та озброєння терористів – а лише від недолугих наказів та дій Пушнякова, Півоварєнка та інших їм подібних!
Солдати знають багато. Офіцери знають іще більше. Інформація обірвана і часткова, кожен знає свій фрагмент! Тому потрібно зробити так, щоб із пазлів не склалася повна картинка. Бригаду прирекають на розформування та знищення! Не змогли знищити в боях – знищують “законними” методами вдома!
Дивним є для мене той факт, що першим пунктом повертають комбрига Яцківа, і лише другим звільняють для цього місце. Ймовірно, слід робити навпаки.
Ще більш дивним є те, що ЦІЛОГО полковника, командира бригади, НІХТО НЕ ШУКАЄ! Ані Пушняков, ані Генштаб, навіть не робить цього його сім’я. Полковника Півоварєнка немає у списках загиблих, немає у списках полонених, немає серед пропавших безвісти! ЙОГО ніхто не шукає? Немає людини – немає проблеми. А можливо Півоварєнко знаходиться на лікуванні або у відпустці за місцем роботи у штабі Сухопутних військ? Хто знає? Адже він не несе відповідальності за бойову втрату сотень солдатів та офіцерів, які розкидані живі чи мертві по всіх куточках Донецької області! Рідні солдатів обивають пороги – шукають, знаходять і не знаходять своїх дітей, яких навесні віддали під керівництво командира 51ОМБР полковника Яцківа. Сьогодні матері та дружини кидаються мало не щодня на КПП 51ї бригади із слізьми та прокльонами! Та знову, як навесні, чесний офіцер В.В.Яцків змушений слухати та втішати кожну жінку…
Бригаду розформовують через накази руками тих же офіцерів, які навесні по крихтах збирали докупи техніку, запчастини, майно та людей. Сьогодні це все відряджають до інших підрозділів, не залишаючи живого місця у серці багатотисячної військової частини.
Обіцянки-цяцянки у спільному виконанні Пушнякова-Порошенка не виконуються. Бригаду знищують. Немає правди у цьому світі. Є лише байдужа брехня, смерть, горе, сльози…
Дописувач :