У цій історії може бути “лазівка”, яка допомагає росіянам робити ракети в обхід санкцій Заходу
Джерело: Defence Express
Рашистські ресурси пишуть, що російсько-індійський проект по виробництву надзвукових ракет BrahMos на основі радянських П-800 “Оникс”, вони ж “Яхонт”, уже перейшов рубіж в 25 років.
Як зараз говорить директор спільного підприємства BrahMos Aerospace Атул Дінкар Ране, на даний момент частка питомо індійських постачальників в проекті BrahMos уже складає орієнтовно 68-75%. Але водночас, як наголошує менеджер, компанія має виконувати норматив, за якою вартість імпортних складових (тобто складових російського виробництва в даному випадку) у фінальній вартості продукту не має бути більша за 50% ціни в доларах.
На даний момент в BrahMos Aerospace Індії належить 50,5% акцій, Росії – 49,5% акцій, і при цьому росіяни мають право регулювати, яким куди можна продавати ракети BrahMos, а куди ні. І це в рашистів називається “продаж лише країнам, прийнятним для урядів обох країн одночасно”.
Цікаво, що при цьому керівник BrahMos Aerospace не став розкривати обсяг експортних замовлень на свої ракети; запевняє, що ВПС, флот та сухопутні війська Індії дали свій портфель контрактів на варіанти ракет BrahMos; і водночас визнає, що КР цього типу не стали “універсальними” навіть для індійських військових, котрі також використовують наприклад французькі ПКР Exocet для своїх ВМС.
Конкурентами для BrahMos Індія та росіяни вважають виробників із США, Китаю та навіть Туреччини. І схоже, що тут насправді індійсько-російський “виріб” не має “експортних” успіхів, якими б можна було похвалитись. Атул Дінкар Ране бідкається, що навіть Міноборони РФ не хоче купувати авіаційну версію BrahMos, адаптовану для запуску із літаків сімейства Су-30.
Водночас, що цікаво, керівник BrahMos Aerospace також говорить, що вони тісно працюють із рашистським “НПО машиностроения” зокрема по темі гіперзвукових ракет, зокрема в рамках проекту BrahMos II. З цього всього випливає як мінімум два висновки.
Росіяни очевидно сподівались, що якщо їх надзвукову ракету П-800 “Оникс” “перепакувати” в індійську BrahMos, то цей “виріб” краще продаватиметься. Але тут ставка не спрацювала. Бо з відкритих джерел відомо, що поки що єдиним експортним замовником BrahMos у “береговому” варіанті стали Філіппіни. А сподівання росіян продати цю ракету бодай М’янмі все рівно не виправдались.
Але з іншої сторони – схоже, що для РФ проект по BrahMos важливий тим, що дозволяє зберігати “вікно” для обходу санкцій Заходу, що в свою чергу дозволяє масштабувати виробництво ракет для нових ударів по Україні.
