Політика

Для виробництва копії російської надзвукової ракети П-800 Індія використовує до 75% власних деталей

У цій історії може бути “лазівка”, яка допомагає росіянам робити ракети в обхід санкцій Заходу

Джерело: Defence Express

Рашистські ресурси пишуть, що російсько-індійський проект по виробництву надзвукових ракет BrahMos на основі радянських П-800 “Оникс”, вони ж “Яхонт”, уже перейшов рубіж в 25 років.

Як зараз говорить директор спільного підприємства BrahMos Aerospace Атул Дінкар Ране, на даний момент частка питомо індійських постачальників в проекті BrahMos уже складає орієнтовно 68-75%. Але водночас, як наголошує менеджер, компанія має виконувати норматив, за якою вартість імпортних складових (тобто складових російського виробництва в даному випадку) у фінальній вартості продукту не має бути більша за 50% ціни в доларах.

Наземна пускова установка ПКР BrahMos, фото з відкритих джерел
Наземна пускова установка ПКР BrahMos, фото з відкритих джерел

 

На даний момент в BrahMos Aerospace Індії належить 50,5% акцій, Росії – 49,5% акцій, і при цьому росіяни мають право регулювати, яким куди можна продавати ракети BrahMos, а куди ні. І це в рашистів називається “продаж лише країнам, прийнятним для урядів обох країн одночасно”.

Цікаво, що при цьому керівник BrahMos Aerospace не став розкривати обсяг експортних замовлень на свої ракети; запевняє, що ВПС, флот та сухопутні війська Індії дали свій портфель контрактів на варіанти ракет BrahMos; і водночас визнає, що КР цього типу не стали “універсальними” навіть для індійських військових, котрі також використовують наприклад французькі ПКР Exocet для своїх ВМС.

Випробувальний пуск крилатої ракети BrahMos з есмінця індійських ВМС INS Ranvijay, що належав до радянського проекту 61, грудень 2020 року, фото з відкритих джерел
Випробувальний пуск крилатої ракети BrahMos з есмінця індійських ВМС INS Ranvijay, що належав до радянського проекту 61, грудень 2020 року, фото з відкритих джерел

 

Конкурентами для BrahMos Індія та росіяни вважають виробників із США, Китаю та навіть Туреччини. І схоже, що тут насправді індійсько-російський “виріб” не має “експортних” успіхів, якими б можна було похвалитись. Атул Дінкар Ране бідкається, що навіть Міноборони РФ не хоче купувати авіаційну версію BrahMos, адаптовану для запуску із літаків сімейства Су-30.

Водночас, що цікаво, керівник BrahMos Aerospace також говорить, що вони тісно працюють із рашистським “НПО машиностроения” зокрема по темі гіперзвукових ракет, зокрема в рамках проекту BrahMos II. З цього всього випливає як мінімум два висновки.

Гіперзвуковий BrahMos-ІІ, ілюстративне зображення з відкритих джерел
Гіперзвуковий BrahMos-ІІ, ілюстративне зображення з відкритих джерел

 

Росіяни очевидно сподівались, що якщо їх надзвукову ракету П-800 “Оникс” “перепакувати” в індійську BrahMos, то цей “виріб” краще продаватиметься. Але тут ставка не спрацювала. Бо з відкритих джерел відомо, що поки що єдиним експортним замовником BrahMos у “береговому” варіанті стали Філіппіни. А сподівання росіян продати цю ракету бодай М’янмі все рівно не виправдались.

Але з іншої сторони – схоже, що для РФ проект по BrahMos важливий тим, що дозволяє зберігати “вікно” для обходу санкцій Заходу, що в свою чергу дозволяє масштабувати виробництво ракет для нових ударів по Україні.

Індійський винищувач Су-30МКИ з крилатою ракетою BrahMos, зображення з відкритих джерел
Індійський винищувач Су-30МКИ з крилатою ракетою BrahMos, зображення з відкритих джерел

 

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України