Що треба розуміти про розвідувально-ударні контури росіян, та як їм протидіяти
Джерело: Defence Express
В публічному просторі можна побачити різні пропозиції, як протидіяти розвідувальним дронам, які росіяни використовують для розвідки та фіксації результатів ракетних ударів по території України. Ці пропозиції ігнорують одну важливу обставину – ворожі “Орлани” функціонують не самі по собі, а як складова розвідувально-ударних контурів армії РФ, зав’язаних під ОТРК “Искандер”.
Тому оптимальніше формулювати рішення по протидії усім складовим розвідувально-ударних контурів ворога, щоб йому стало складніше бити ракетами по нашій території.
Тут можна сформулювати тезу і так – навіть якщо раптом вдасться добитись ідеального результату, за якого усі 100% ворожих безпілотників не зможуть літати над нашою територією, все рівно у ворога лишатимуться можливості для ведення розвідки, накопичення “банку цілей” та виконання ракетних ударів.
Спрощено схему роботи розвідувально-ударних контурів ворога можна описати так – “збір даних та передача в органи управління – прийняття рішення на удар – пуск ракети”. В частині про збір даних та передачу в органи управління залученими можуть бути не тільки розвідувальні БПЛА, але й взагалі-то агентурний апарат ворога та засоби космічної розвідки.
Тут ми можемо згадати повідомлення про те, що українські дрони атакували систему російської космічної розвідки “Звезда” ОсНаз ГРУ. І це лише один із прикладів, наскільки насправді масштабні зусилля доводиться вживати Силам оборони України, аби хоч якось ускладнити функціонування розвідувально-ударних контурів армії РФ.
Як один із можливих та перспективних засобів для збиття ворожих “Орлан-10” ми згадували зокрема зенітну установку TRIDON Mk2 на 12 км, яку показала британська BAE Systems. Також ми писали і про те, що раз у нас дійшло до Як-52 проти “Орлан-10”, то чому б не згадати про OV-10 Bronco.
Водночас, головну увагу треба зосередити протидії безпосередньо ОТРК “Искандер” як “ядру” розвідувально-ударних контурів армії РФ. Як один із можливих перспективних варіантів протидії – наприклад, дати запит США на передачу зенітних ракет SM-6 для запуску із наземних установок, котрі можуть вражати повітряні цілі на дальності до 370 кілометрів, зокрема балістичні.
Defense Express уже писало про те, що SM-6 – зенітна ракета, яка далекобійніша за Patriot й точно може вирішити проблему з “ВКС” РФ . І також – про те, що США зробили цікаву MK70 PDS під SM-6 на 370 км, що точно могла б вирішити проблему із “ВКС РФ”.
Публічно просити у США SM-6 для протидії російським розвідувально-ударним контурам з “Іскандерами” варто просити хоча би за логікою “проси неможливе, і отримаєш те, що тобі насправді потрібно”.
