Фото ілюстративне
Грецькі ЗМІ виявили, що країна відмовилася від подальшого обслуговування низки своїх зенітних ракетних комплексів
Джерело: Defence Express
Грецьке видання Pronews на своїх сторінках опублікувало цікавий матеріал, в якому скаржиться на “кінець російських систем озброєнь у збройних силах Греції”, бо уряд країни вирішив відмовитися від фінансування підтримки та обслуговування низки зразків систем протиповітряної оборони.
Йдеться про скасування контрактів на підтримку таких зенітних ракетних комплексів, як “Тор” та “Оса” — про це стало відомо з секретного документа, який було випадково оприлюднено, розповідають у Pronews.
Так, видання показало частину секретного документа, з якого випливає, що оборонне відомство Греції вирішило відмовитися від контракту вартістю у 102,031 млн євро на обслуговування та ремонт ЗРК “ТорМ-1” та “Оса-АК”, а також на інтеграцію командних пунктів ЗРК 9С737 “Ранжир-М”.
Скріншот секретного документа надає Pronews
Журналісти також акцентують на тому, що “не пощастило” отримати контракт на подальше обслуговування й іншій їхній системі протиповітряної оборони ЗРК С-300ПМУ1, які взагалі “багато років недофункціонують”.
І скаржаться на те, що загальна вартість всіх систем, які Греція вирішила нібито “викинути на помийку” становить аж мільярд євро — і що нібито саме таку суму згодом доведеться витратити, щоб компенсувати ті зразки, від яких нібито відмовилося грецьке оборонне відомство.
Про яку кількість зенітних ракетних комплексів взагалі йдеться
Щодо кількості ЗРК, від яких начебто “відмовляється” Греції, то на озброєнні цієї країни зараз перебуває 21 одиниця ЗРК “Тор-М1”, а також 38 ЗРК “Оса-АК” та Оса-АКМ”.
І якщо “Осу” у виданні називають “старими, але надійними системами”, які ще придатні до захисту першої лінії, до щодо “Торів” бідкаються через те, що це “незамінні комплекси”, які начебто під час навчань демонстрували (залежно від типу цілі) ефективність від 92 до 98 %.
Щодо С-300, то станом на 2022 рік на озброєнні цієї країни перебувало два дивізіони (на 12 пускових установок) зенітних ракетних комплексів С-300ПМУ1, розташовані на острові Крит.
Чи можуть грецькі зенітні ракетні комплекси відправитися в Україну
У грецькому виданні скаржаться, що рішення про відмову обслуговування десятків ЗРК, ну і, судячи з усього, їх подальше виведення з експлуатації — “суто політичне” рішення. Ну і що цілком ймовірно, що ці ЗРК згодом через “треті країни” можуть відправитися в Україну.
Такий варіант насправді цілком можливий — можна обережно припустити, що Греція планувала таємно відмовитися від цих комплексів, які б згодом відправилися в Україну.
Питання тут в іншому — якщо дійсно йдеться про план, за яким ці ЗРК посилили б ЗСУ, то що саме стало поштовхом для Греції змінити свою думку. Бо тут варто згадати, що на прохання передати ЗРК Україні Греція завжди відповідала чітким “ні”.
Наприклад, ще в лютому цього року очільник оборонного відомства Греції Ніколаос Панайотопулос відзначав, що країна не може послабити свою ППО, передавши Україні ЗРК С-300.
І що країна буде тримати їх на озброєнні доти, доки в них буде потреба, але водночас вже тоді Панайотопулос скаржився на труднощі з обслуговуванням таких систем.
А в грудні 2022 року міністр оборони Греції стверджував, що його країна може передати Україні свої С-300, якщо отримає від США власні зенітні ракетні комплекси Patriot, які будуть інтегровані з їхньою ППО — тому не виключено, що саме зараз “зірки зійшлися” так, що склалися всі передумови для передачі грецьких ЗРК Україні, які будуть корисними на полі бою.
