Українка Уляна Бах розповіла у Facebook, що під час подорожі Польщею — близько 150 кілометрів дорогами країни — натрапила на автомобіль із наліпкою антиукраїнського змісту. Випадок стався поблизу Любліна — міста, яке після 2022 року прийняло велику кількість українських біженців і вважається одним із символів польської підтримки України.
За словами Уляни, частина читачів у приватних повідомленнях назвала цей випадок проявом поведінки окремих людей. Однак вона звертає увагу на соціологічні дані, які свідчать про ширше явище. За даними Центру Мєрошевського, 35% поляків сьогодні декларують негативне ставлення до українців. Після нещодавнього скандалу довкола теми УПА понад 51% поляків заявили, що їхнє ставлення до України та українців погіршилося.
Бах вважає, що польські політики, зокрема Кароль Навроцький, не створюють ці настрої з нуля, а підхоплюють і посилюють уже наявні тенденції, перетворюючи їх на політичний капітал.
Цю тему згодом проаналізували журналістка Олена Чуранова та видання Stopfake, дослідивши, що насправді стоїть за загостренням польсько-українських стосунків.
За даними платформи Osavul, у травні-червні зафіксовано 2252 повідомлення про конфлікт Києва і Варшави. Їхнє сукупне охоплення становило 34,9 млн переглядів, понад 544 тисячі реакцій і поширень.
Аналіз джерел показав: 1371 повідомлення походило безпосередньо з Росії. Ще 429 повідомлень формально позначені як українські, а 190 — з тимчасово окупованих територій, однак, за даними дослідників, це задокументована мережа проросійських Telegram-каналів, оформлених “під місцевих”. Понад 70% поширення контенту відбувається через Telegram.
Тон більшості повідомлень — формально нейтральний: 1719 із 2252. Дослідники зазначають, що новинна подача легітимізує дезінформаційний вкид ефективніше, ніж відверто агресивна риторика.
Серед поширюваних наративів:
- Польща готується до війни з Україною;
- Волинь і Львів є польською територією;
- дискредитація українських біженців — твердження про відмови у статусі PESEL та вимоги скасувати соціальну допомогу;
- “денацифікація” як нібито умова вступу України до ЄС.
За оцінкою Бах, ці наративи не нові — подібні методи Росія неодноразово застосовувала для розколу українського суспільства. Втім, цей випадок вона називає іншим за метою: Росія системно намагається переконати водночас обидві нації, що вони є ворогами одна одній, а не Москва.
Бах наголошує, що ефективність цієї операції підтверджується фактами: значна частка поляків уже піддається впливу таких наративів. На цьому тлі вона закликає українців у Польщі розрізняти органічне роздратування сусідів і скоординовані інформаційні вкиди, а також пропонує розвивати спільну з поляками протидію джерелу дезінформації — спільні фактчеки, комунікацію та тиск на платформи, де поширюється основна частина токсичного контенту.
Повний текст аналізу Stopfake доступний за посиланням на сайті видання.
