Коли минулого року президент Віктор Янукович нагородив депутата-регіонала Юрія Черткова орденом “За заслуги”, здавалося, досягнуто дна в девальвації державних відзнак.
Адже нагороду з формулюванням “за плідну законотворчу діяльність” було присвоєно місцевому донецькому авторитету, який не вніс за цілу каденцію жодного законопроекту.
Але цього року на День незалежності президент Янукович перевершив самого себе.
Державні відзнаки отримала нова плеяда одіозних діячів сучасності:
– нев’їзний до США нардеп Юрій Іванющенко, відомий як “Юра Єнакіївський”,
– син генпрокурора Артем Пшонка, відомий як перший патрон Сергія Курченка,
– мати першого віце-прем’єра Валентина Арбузова, яка очолює сімейний банк Олександра Януковича,
– міністр внутрішніх справ Захарченко, який очолює силовий орган з мінімальними рейтингами довіри серед населення.
Отримані “Українською правдою” подання про нагородження згаданих осіб вражають цинізмом.
Так, депутат Юрій Іванющенко отримав нагороду за клопотанням голови Верховної Ради Володимира Рибака. Як сказано в листі спікера, Іванющенко зробив “вагомий особистий внесок у державотворення, економічний розвиток України, високий професіоналізм”.
Рибак не розшифровує, який саме економічний розвиток стимулював Іванющенко, ім’я якого постійно згадувалося в історіях перерозподілу бізнесу протягом першого року після інавгурації Януковича. Але найбільш кричуще – це згадка про “вагомий внесок Іванющенка в державотворення”. Нинішнє скликання для нього – вже друге. Але за ці роки, починаючи з обрання депутатом у 2007-му, Іванющенко не вніс жодного (!) законопроекту та не надіслав навіть жодного запиту.
Єдине, що втішає – після цього нагородження Іванющенка вже можна без проблем називати “авторитетом”. Сам він завжди відкидав свою причетність до кримінальних кіл. Зате в нагородному листі щодо Іванющенка зазначено, що “користується авторитетом у виборців, народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради”.
Тому приставка “авторитет” до Іванющенка більше не є наклепом, як він намагався доводити в судах.
“Пройшов трудовий шлях від майстра, заступника начальника цеху коксохімічного заводу до президента ТОВ та президента акціонерного комерційного банку”, – також зазначається у нагородному листі “Юри Єнакіївського”. Якщо підбирати кандидатів з таким послужним списком, то у Януковича мала би втомитися рука підписувати укази про нагородження.
Окрім Іванющенка, який входить до найближчого оточення Януковича-старшого, нагороди знайшли і членів політичної “Сім’ї Януковича”.
Так, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко отримав орден “За заслуги” за поданням Миколи Азарова. Відомство останні місяці не сходить зі шпальт медіа через переслідування активістів, побиття журналістів, гвалтування молодих дівчат та ганебну втечу з-під варти екс-депутата-регіонала Мельника.
За останніми дослідженнями, в 2013-му довіра до міліції досягла найнижчих значень за весь час проведення опитувань – мінус 47%.
Але при цьому керівник міліції приставлений до нагороди із більш ніж компліментарними характеристиками, які виглядають як знущання.
Азаров написав, що Захарченко зробив внесок у “розбудову правової держави, зміцнення законності та правопорядку, сумління виконання службових обов’язків”. Крім того, міністр внутрішніх справ, за твердженням Азарова, є носієм “високого професіоналізму”.
Можливо, більш правдиво було би, якби Азаров у поданні просто написав, що Захарченко нагороджується за залучення міліції до цементування режиму Януковича, а спецпідрозбілу швидкого реагування “Беркут” – до цілодобової охорони приватної резиденції Межигір’я.
Наступне нагородження серед “своїх” – матері першого віце-прем’єра Валентині Арбузовій. Вона отримала до Дня незалежності орден княгині Ольги. Як сказано в поданні Нацбанку, який ще рік тому очолював її син, Арбузову нагороджено за “вагомий внесок у розвиток банківської справи, ефективну підтримку та сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, високий професіоналізм”.
У чому полягав “вагомий внесок” Арбузової у “розвиток банківської сфери” – загадка. Можливо, в тому що вона народила на світ Сергія Арбузова, який завдяки зв’язкам із Олександром Януковичем очолив Нацбанк, а його мати – “Всеукраїнський банк розвитку”? При чому банк на чолі з Арбузовою блукав у другій сотні фінустанов України, доки його власник не став сином президента.
У чому внесок Валентини Арбузової у “малий та середній бізнес”? Окрім того, що цей бізнес змушують ставати членами Асоціації платників податків України, яку також очолює мати першого заступника Азарова?
Зрештою, велике питання, чи можна вважати “високим професіоналізмом” керівництво Арбузовою “Всеукраїнським банком розвитку”, якщо ця установа збільшує свої показники за рахунок обслуговування податкової, державних залізниць та “Нафтогазу” – структур, керівництво яких перебуває в підпорядкуванні батька власника банку.
Ще один персонаж, чиє нагородження до Дня незалежності вражає – це син генпрокурора, і, за деякою інформацією, хрещений син Януковича Артем Пшонка. Його відзначено орденом “За заслуги” на знак подяки за “вагомий особистий внесок у розвиток української держави”.
“Характеризується сталими державницькими поглядами та патріотичними переконаннями”, – сказано в нагородному листі Пшонки-молодшого. Це навіть коментувати складно, оскільки патріотизм Пшонки-молодшого простежується лише в стрімкому засвоюванні коштів державного бюджету.
Минулого року він одним з найбільших отримувачем субвенцій на свій округ – 100 мільйонів гривень. Фактично його передвиборчу кампанію профінансували платники податків. Хоча, можливо, такі риси в сучасній Україні й гідні відзначення державними нагородами.
УП
