Той випадок, коли потужна система озброєння створена навряд чи для того, щоб стріляти з неї на практиці
Джерело: Defence Express
У 2022 році Армія США отримала на озброєння першу батарею ракетної системи середньої дальності Typhon, створеної під два типи ракет – Tomahawk у версіях Block IV та Block V з дальністю пуску до 1800 кілометрів, та зенітні SM-6, які можуть бити по квазібалістичній траекторії по наземним цілям на дальність до 460 кілометрів.
Це була перша за останні 30 років ракетна система середньої дальності в розпорядженні американських військових, до складу батареї входять чотири пускові установки, машина для перезарядки ракет та мобільний командний пункт (Block Operations Center).
Загалом Typhon можна назвати доволі цікавим зразком озброєння хоча би в тому, що в якості пускових там використовуються чотири комірки від УВП Mark 41, стандартної для ВМС США, а для базою для системи управління вогнем виступив апгрейд Aegis Combat System. Це все і забезпечило певну універсальність для Typhon, призначеної для застосування одразу двох різних типів ракет.
Однак коли далі будемо розбиратись із ракетною системою Typhon, то побачимо одразу кілька дуже дивних моментів. Для початку відомо, що США почали працювати над цією ракетною системою в 2019 році на тлі того, коли РФ фактично вийшла із угоди РСМД, яка обмежувала розгортання ракет малої та середньої дальності.
На цьому тлі могло би виглядати раціональним, якби Армія США розгорнула Typhon в Європі, на противагу рашистам з їх крилатими ракетами середньої дальності 9М729 із складу комплексу “Искандер-К”. Але американці вирішили, що їм свої комплекси Typhon краще буде розгорнути в Тихоокеанському регіоні.
Певна логіка в такому рішенні була: США вважають для себе пріоритетним саме Тихоокеанський напрямок, який потрібно насичувати далекобійними ракетами різних типів, і заодно надолужувати можливе відставання за потужністю арсеналу, порівняно з тим же Китаєм. Тим більш, що американська армія зараз має лише дві батареї Typhon, тому вектор їх розміщення загалом передбачуваний.
Однак зараз маємо картину, коли Армія США оголосила про перше закордонне розгортання Typhon, котре відбувається на території Філіппін, “задвірках” Китаю, але по факту було продемонстровано перекидання лише однієї пускової такого комплексу (хоча до складу батареї входить чотири мобільні пускові + машини забезпечення).
Більш того – в західних профільних ресурсах є ймовірна локалізація, де ця пускова була розгорнута, але нема повідомлень про те, що із Typhon відпрацьовувались практичні дії у разі “великої війни” в Тихоокеанському регіоні.
Складається враження, що особливо у цій історії американські військові прагнули показати технологічну перевагу, але без необхідності діяти на тих же “задвірках” Китаю як свого головного противника. І якщо це враження вірне, то воно може багато що пояснити в плані поведінки США щодо різних ситуацій, зокрема і в повномасштабній війні РФ проти України.
