Якщо вам здається, що у вас в житті певні негаразди, печаль, депресія, щось не клеїться – просто гляньте світлини Данила Мельника.
Він не вважає, що з ним щось не так.
Він не ламається, не комплексує, не боїться сам себе.
Ба більше – вчиться нині на військового психолога. 14 бригада. Поранення. Полон. Катування, обмороження.
Слава Богу, обмін.
У Данила немає дві стопи, однієї долоні і лиш чотири з п’яти пальців на іншій (гляньте це фото Marta Sirko).
Проте він хоче жити і вміє жити, вчиться. Йому лише 20 років, але він доросліше серцем за тих, хто годиться йому в батьки та й в діди.
Данило каже: я ще досі під наркозом, було таке враження, наче мене закопали, я вмер і злетів на небо. Україна якась така, як Данило з Брусилова – вона пережила поранення, полон, обмороження, ампутацію кінцівок і т д, а ще вона ще трохи ніби під наркозом.
Їй сняться дивні сни.
Але вона не ламається і вчиться на військового психолога.
Вона ще усіх нас вилікує. Допоки на світ народжуються такі, як Данило – вона буде жити. Амінь
