Для досягнення цих показників у РФ вже прямо говорять, що будуть застосовувати “сталінські методи”, але навіть масові розстріли не допоможуть
Джерело : Defence Express
Кремлівські ватажки доволі часто демонструють повний відрив від реальності, а особливо цим страждає заступник голови Ради Безпеки РФ Медведєв, який постійно погрожує ядерною зброєю за перетин чергових червоних ліній та схоже що у наркотично-алгольному мареві продукує й інші заяви.
Остання з них була покликана запевнити громадян РФ, що “підстав для паніки немає” та все “під повним контролем”, ніякого дефіциту озброєння немає. А ключовою стала фраза, що у 2023 році планується виробити 1,5 тисячі танків. Водночас її реалістичність виглядає не просто сумнівною, а дійсно є свідченням того, що з усвідомленням реальності у кремлівських ватажків величезні проблеми.
Зокрема можливо порівняти звіт від міноборони РФ щодо випуску танків у 2021 році, за якими російські збройні сили отримали загалом близько 500 одиниць бронетехніки, з яких приблизно половина – танки. Тобто 250 одиниць нових та модернізованих основних бойових танків на рік.
Але ж РФ перевела свої заводи на режим у 24/7, ввела норми наближені до воєнного комунізму із 10-річними термінами за невиконання замовлень та “віджиманням” заводу у стилі 90-х. І в цих умовах нібито промисловість має почати випуск значно більшої кількості озброєння, але це тільки у мріях, бо реальність виявилась зовсім інакшою, про що повідомив сам міністр оборони РФ Шойгу – драконівські методи призвели лише до 30% збільшення виготовлення озброєння та військової техніки у 2022 році.
Але нехай навіть збільшення виробництва відносно 2021 року у РФ будуть становити 60%, то це дасть збільшення виробництва танків до 400 машин. А тепер для розуміння реальних темпів втрат у РФ. Відповідно до зведень Генштабу ЗСУ, станом на 25 січня кількість знищених танків противника становила 3175, станом на 24 березня – 3574 одиниці. Тобто для знищення аналогічної кількості рашиських танків ЗСУ знадобилось 57 днів.
Водночас для РФ навіть показник у 400 танків на рік виглядає сумнівним, навіть з урахуванням всіх можливих прискорень та навіть з виведенням з консервації таких танків, як Т-54 та Т-55. Загалом випуск саме нових танків на “Уралвагонзаводі”, який працює у темпі 24/7 та залучає до виробництва зеків, доволі оптимістично у самій РФ окреслений на рівні 20 нових танків на місяць. Тобто 240 саме нових танків на рік.
Відносно відновлення, то існують данні, що ремонтні можливості самого “Уралвагонзавода” – 8 машин на місяць, а ще три бронетанкові ремонті заводи РФ можуть кожен відновлювати до 17 машин. Але ці дані не корелюються з оголошеними поточними можливостями 103-го бронетанкового ремонтного заводу під Читою, який відновлює Т-62 з темпом близько 7 танків на місяць.
При цьому відновлені машини – це й ті танки, які отримали ураження на передовій й були відправлені на ремонт, чи просто мають пройти регламентний капітальний ремонт, який за нормами виконується раз на 14 тисяч км пробігу (для танка Т-72).
І все це не згадуючи про те, що у РФ “нові” Т-72Б3 та Т-80БВМ йдуть за спрощеною модернізацією, з тепловізійними прицілами, які удвічі гірші навіть за “Сосну-У”. Що окрім танків є ще інша бронетехніка, а боєздатність машин необхідно підтримувати випуском астрономічної кількості двигунів, бо ресурс “надутого” В-92 для Т-72Б3, складає 1200 годин…
Але навряд у Кремлі на це звертають увагу, бо ще одна фраза Медведєва цілком дозволяє зрозуміти, як саме РФ хочуть працювати з бронетанковими підприємствами. Зокрема він зазначив, що почав активно читати листи часів Другої світової війни за підписом Сталіна до директорів бронетанкових заводів й хоче ознайомити з їх змістом вже директорів російських підприємств.
Медведєв в образі накрома з озброєння
Й таким чином залишається лише почекати, поки Кремль не відновить практику масових розстрілів за невиконання плану.
