Військовозобов’язані громадяни України, які виїхали за кордон, зобов’язані стати на військовий облік у закордонних диппредставництвах України, якщо вони залишили Україну більш ніж на 3 місяці.
Однак ті, хто проігнорував це правило, не можуть бути депортовані на батьківщину.
Про це у коментарі Громадському розповів військовий адвокат, співкоординатор Офісу підтримки сімей військовослужбовців Ярослав Жукровський. За його словами, положення про військовий облік за кордоном діяло і раніше разом із тимчасовим консульським обліком.
Зарубіжні дипломатичні установи у контексті військового обліку мають такі повноваження:
- інформування громадян, які стали на консульський облік і досягли призовного віку, про початок чергового призову.
- сприяння поверненню військовозобов’язаних на батьківщину. Що саме означає “сприяння поверненню” – українське законодавство не пояснює, проте пакувати в автобус і примусово везти до України ніхто не буде.
- вести військовий облік у дипустановах. Йдеться про фіксацію громадянина у військово-облікових документах консульств.
- повідомлення територіальних центрів комплектування про облік військовозобов’язаного.
Стати на військовий облік у країні перебування зобов’язані всі військовозобов’язані українці. Це стосується і жінок, які військовозобов’язані.
Зазначається, що закордонні представництва не можуть вручати повістки за українським законодавством. Оскільки повістка – це документ, яким людину запрошують до територіального центру комплектування для уточнення військових облікових даних чи проходження військово-лікарської комісії.
При цьому всі громадяни, які стають на тимчасовий консульський облік, мають ставати і військовий. Якщо цього зробити, це вважатимуться ухиленням від військового обов’язку.
Чи можна українця в іншій державі покарати за це – невідомо. Щоб притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності, мають бути факти, що людина навмисне порушує правила військового обліку, але це важко довести.
“Військовий облік у закордонних дипломатичних установах – це, швидше, декларативний механізм з’ясування даних громадян України. Ігнорування цієї норми не є підставою для депортації. Правових підстав дипломатичні установи на це не мають”, – зазначив Жукровський.
