Чому люди пітніють різною мірою? Чому запах поту змінюється з роками? І що “допомагає” від пітливості? (Майже) все про маловідому, але життєво важливу функцію організму.
Чому люди пітніють різною мірою?
“Поки піт може випаровуватися, потовиділення особливо корисне для терморегуляції”, – каже Міхаель Гекле, завідувач кафедри фізіології в університеті Галле-Віттенберга. “Температура ядра тіла повинна підтримуватися на постійному рівні”. Ядро тіла включає в себе мозок і внутрішню частину тулуба. Тепло виділяється в процесі метаболізму клітин; найактивніші в метаболічному відношенні органи – це м’язи і печінка. “Люди з великою м’язовою масою виробляють більше тепла і змушені виділяти його”, – каже Штефан Грюндер, президент Німецького фізіологічного товариства. “Жирова тканина, навпаки, виділяє менше тепла, ніж м’язи”.
Люди потіють більше, коли вони важчі та мають вищу базальну швидкість метаболізму, а також коли вони психічно збуджені. “Організм регулює це шляхом активації симпатичної нервової системи”, – каже Міхаель Фішер, директор відділу фізіології Віденського університету. “Ось чому ви починаєте пітніти в стресових або тривожних ситуаціях”. Виділення тепла також залежить від раціону харчування, віку, статі та активності. Регуляція потовиділення в гіпоталамусі непостійна. “Регулятори чутливі різною мірою і можуть “спрацьовувати” як раніше, так і пізніше, хоча раніше краще, оскільки відхилення температури при цьому менші”, – каже Гекле. “Тому добре треновані люди пітніють раніше”.
Якщо температура навколишнього середовища змінюється протягом тривалого періоду часу, організм адаптується до тепла та холоду. “Помітні зміни відбуваються вже через два дні, а для повної акліматизації потрібно близько 14 днів”, – каже Фішер. “Відпочивальники в інших температурних регіонах знають про це”.
У кожної людини понад мільйон потових залоз, і їхня кількість варіюється від людини до людини. Кількість поту також залежить від того, наскільки ви повні. “Більші та корпулентніші люди повільніше перегріваються і повільніше остигають, тому вони більш стійкі до перепадів температури”, – каже фізіолог Фішер. “Але якщо вони перегріваються, то відносно менша площа поверхні менш ефективна для охолодження за рахунок випаровування, тому їм доводиться потіти більше”.
Чому чоловіки зазвичай потіють більше, ніж жінки?
У чоловіків, як правило, більше м’язової маси. Тому їхній енергообіг у середньому більший, а отже, і тепловиділення, каже фізіолог Гекле. “Крім того, важкому чоловікові доводиться більше нести в гору, ніж легкій жінці”. Крім того, у діенцефалоні існує різна “точка налаштування”. “За однакової температури більше мерзнуть жінки і більше пітніють чоловіки”, – каже Міхаель Фішер.
“Адреналін і кортизол, які виділяються в стресових ситуаціях, також збільшують базальну швидкість метаболізму і, відповідно, вироблення поту”, – каже Штефан Грюндер, завідувач кафедри фізіології Аахенського університету. “Оскільки жінки часто по-різному реагують на стрес, це може сприяти зниженню вироблення поту”.
Крім того, естрогени знижують базальну швидкість метаболізму і, відповідно, температуру тіла в першій частині циклу, а прогестерон підвищує базальну швидкість метаболізму і, відповідно, базальну температуру тіла в другій фазі циклу. Це призводить до посилення потовиділення. У період менопаузи зниження рівня естрогену призводить до коливань температури тіла і припливів жару.
“Чоловіки від природи потіють більше, ніж жінки, які виділяють більше тепла, ніж чоловіки”, – каже Понтус Перссон, завідувач кафедри фізіології в берлінській клініці Шаріте. У сауні можна спостерігати різні механізми виділення тепла. “У той час як чоловіки рясно потіють, у жінок, як правило, з’являється яскраво-червона шкіра”, – каже Перссон.
Чому багато людей потіють під час їжі?
“Під час перетравлення, засвоєння і зберігання їжі виділяється тепло, яке необхідно вивести”, – каже фізіолог Гекле. “Наприклад, 25% енергії, що міститься в шніцелі, втрачається у вигляді тепла, коли білок з їжі відкладається у вигляді вуглеводів”. Гаряча їжа також стимулює теплові рецептори в шлунку. “Це змушує організм “думати”, що він перегрівається, хоча гаряча чашка чаю або тарілка супу природним чином практично не змінюють температуру тіла”, – каже Ральф Брандес, керівник Інституту фізіології серцево-судинної системи Франкфуртського університету.
Гостра їжа також стимулює теплові рецептори, тому “гостре” сприймається організмом як “гаряче”, і людина починає пітніти. “Капсаїцин, що міститься в багатьох гострих спеціях, активує теплові сенсори й інтерпретується як підвищення температури”, – каже фізіолог Грюндер.
У багатьох регіонах їжа адаптована до температури. “Ми сильно потіємо, коли їмо гарячий суп, але зовсім не потіємо, коли їмо холодну страву”, – каже Понтус Перссон. “Ось чому в теплих регіонах п’ють гарячі напої. Потовиділення знижує основну температуру тіла, і люди можуть довше займатися фізичними вправами, не перегріваючись”.
А чому потовиділення під час їжі вважається здоровим?
“Тому що мозок не перегрівається…”, – каже Міхаель Гекле. Можливо, це радше іронічний опис людей, які, як то кажуть, “пітніють під час їжі та мерзнуть під час роботи”. Мається на увазі їхній низький рівень фізичної активності; врешті-решт, раніше було заведено вважати, що “ті, хто жив у достатку і не займався фізичною працею, мали й більшу тривалість життя”, – каже Гекле.
“Як правило, потовиділення стимулює приплив крові до шкіри та серцево-судинної системи, що можна розглядати як позитивний фактор”, – каже Штефан Грюндер. Інша причина може полягати в тому, що інфіковані люди зазвичай перебувають на шляху до одужання, коли вони починають потіти і в них спадає лихоманка.
Чи можна привчити себе менше потіти?
“Максимальне вироблення поту в дорослої людини становить близько двох літрів на годину”, – каже фізіолог Грюндер. “Однак що вища вологість, то складніше відводити тепло через випаровування”. Якщо ви перебуваєте в кращій формі, ви можете ефективніше виконувати спортивні завдання і виробляти менше тепла, пояснює Ральф Брандес. Ви не так сильно потієте. “Водночас регулярні фізичні вправи тренують вироблення поту, тому люди, треновані на витривалість, потіють більше, ніж нетреновані, за максимального навантаження”. Якщо ви часто ходите в сауну, ви також будете потіти більше і за нижчої температури тіла. “Поріг потовиділення знижується”, – каже Понтус Перссон.
Що ще “допомагає” від пітливості?
Щоб менше пітніти, корисно прагнути до близькості прохолодних стін і води, щоб сприяти розсіюванню тепла. Крім того, організм виробляє менше тепла, якщо ви менш активні, влаштовуєте сієсту і шукаєте тінь. “Звичайно, одяг, що провітрюється, і протяги також сприяють швидкому випаровуванню поту”, – каже Ральф Брандес. “У сухому повітрі це працює краще, ніж у вологому”. Якщо хтось страждає від рясного потовиділення, виділення поту можна скоротити на кілька тижнів за допомогою ін’єкцій ботокса. Введений в обличчя, токсин паралізує нервове живлення м’язів і змушує їх розслабитися. Під час ін’єкцій у пахвові западини він пригнічує іннервацію й активацію потових залоз.
Чому ви потієте протягом кількох хвилин після занять спортом?
“Ви потієте не хвилини, а години”, – поправляє фізіолог Перссон. Під час занять спортом температура тіла спочатку піднімається до високих значень, а потім на перший план виходить терморегуляція. “У марафонця температура тіла може становити 41 градус Цельсія, коли він перетинає фінішну лінію”. “Може знадобитися час, щоб температура повернулася до цільового діапазону близько 36,7 градусів Цельсія. Оскільки під час занять спортом організм накопичує тепло – він нагрівається, – потрібен час, щоб вивільнити накопичене тепло”, – каже фізіолог Гекле.
Ральф Брандес звертає увагу на інший аспект: “Система працює доволі повільно, оскільки ми потіємо на поверхні, а тепло виробляється всередині”, – каже фізіолог. “І навпаки, на початку занять спортом проходить кілька хвилин, перш ніж ви спітнієте”.
Якщо вам спекотно, ви спітніли, а потім прийняли душ, то після холодного чи теплого душу ви потієте сильніше?
“Об’єктивно ви потієте більше після холодного душу”, – каже фізіолог Гекле. “Суб’єктивно, однак, легке потовиділення може бути більш помітним після теплого душу”. Причина, через яку ви більше потієте після холодного душу, пов’язана з кровоносними судинами в шкірі. “Під час холодного душу поверхневі артеріоли звужуються і тим самим зменшують подальшу втрату тепла”, – каже Міхаель Фішер. “Ви швидше зігріваєтеся, якщо перед цим були прохолодні; так часто роблять плавці”. Якщо вам спекотно і ви хочете охолодитися, температура води наприкінці душу не має бути особливо холодною.
Чому запах поту змінюється з роками?
З віком може змінитися кількість поту, що виділяється, а також частка апокринових “пахучих залоз” по відношенню до еккринових залоз – власне потових залоз. Апокринові залози прикріплені до волосяних фолікулів і розташовані, зокрема, в пахвах і на лобку; вони здебільшого визначають особистий запах. “Однак за відчутний запах відповідає мікробіом шкіри”, – каже Міхаель Гекле. “Не останню роль тут відіграють гормональні зміни та втрата потових залоз”. Саме з цієї причини немовлята пахнуть так ароматно, навіть на ногах – “деякі підлітки можуть тільки мріяти про таке”, – каже Ральф Брандес.
Причин для відрази до поту немає: “Піт не пахне, це бактеріальні компоненти шкіри з часом розщеплюють піт”, – каже віденський фізіолог Фішер. “Але в нормальному мікробіомі шкіри немає нічого поганого”.
Зміна звичок у харчуванні та спорті з віком може вплинути на запах поту. “Спочатку піт більш солоний, тому він має типовий смак”, – каже фізіолог Перссон із Шаріте. “Однак після тривалих фізичних навантажень вміст солі в поті знижується, тож електролітів втрачається не так багато”.
Запах поту може змінюватися і за метаболічних захворювань, таких як діабет другого типу, хвороби печінки або нирок, а також гіпотиреоз. “Ці захворювання посилюються з віком, і це може пояснити зміну запаху поту в літніх людей”, – каже Штефан Грюндер. “Але причина не у віці як такому”.
Чи відрізняється запах поту при тривозі від “нормального” поту?
“Піт, викликаний тривогою, має дещо інший склад, ніж звичайний піт”, – каже фізіолог Гекле. “Піт, спричинений психогенними факторами, виробляється більшою мірою апокриновими залозами, тоді як терморегуляційний піт виробляється більшою мірою еккриновими залозами”. Піт, що виробляється в кожному випадку, також відрізняється залежно від того, які леткі – і пахучі – компоненти вносить мікробіом. Оскільки психіка має довгостроковий вплив на шкіру та її природну бактеріальну колонізацію, настрій також може визначати індивідуальний запах.
Автор: Вернер Бартенс.
