Тарас Чмут в інтерв’ю УП: Мобілізація має відбуватися вже з 20 років. Ми занадто багато втратили часу
Тарас Чмут – ветеран АТО, з 2020 року очолює один із найбільших благодійних фондів України – “Повернись живим”, який має право на закупівлю летальної зброї. Останніми роками керівник “ПЖ” регулярно потрапляє в рейтинги найвпливовіших українців. Зокрема Чмут є у списку ста лідерів України від “Української правди”.
Подаємо вам частину інтерв’ю Тараса Чмута :
– Зеленський підписав закон, який зменшує призовний вік з 27 до 25 років. Як це вплине на ситуацію з мобілізацією?
– Важко сказати (робить паузу). Я зараз скажу жахливу фразу, після якої це інтерв’ю дуже змінить все навколо. Але, на мою думку, мобілізація має відбуватися з 20 років уже. Ми занадто багато втратили часу.
Якщо ми хочемо вижити як країна, ми маємо повернутися до війни обличчям, прийняти її як реальність і почати з цим щось робити. Бо інакше – все даремно, сотні тисяч людей, які загинули, які скалічені, які гинуть сьогодні, поки ми тут балакаємо. Воно все даремно.
Зараз ми неефективні. Неефективна країна ніколи не переможе тоталітарну, авторитарну жорстку вертикаль сили і примусу, в якої є ще й 150 мільйонів людей, і величезні кошти.
– Чи є сенс зменшувати вік аж до 20? Адже зараз Сирський проводить аудит Сил оборони. Офіційні особи виявили, що далеко не всі, хто служить у Силах оборони, брали участь у бойових діях…
– Так не всі мають брати участь у бойових діях.
Чому ремонтник “Хамера” має брати участь у бойових діях? Його задача – ремонтувати пошкоджені машини. Він не має брати участь у бойових діях.
Чому оператор радіостанції РЕР має брати участь в бойових діях? Він не має сидіти в окопі, він має робити те, що він робить.
Це не значить, що кожен військовослужбовець цієї армії має сидіти в окопі.
– Але ж аудит відбувається і буде представлений його результат. Хіба він не вплине на ситуацію з мобілізацією?
– Так, він відбувається. Головна інспекція Міністерства оборони працює, переглядають, хто і де є.
Але ми не знайдемо внутрішні резерви для того, щоб доукомплектувати частини хоча б до рівня 80%, ми не знайдемо внутрішній резерв для того, щоб провести нормальну ротацію для тих, хто зараз воює, хоча б на рівні бригад, по відведенню в тил на декілька місяців. Я вже не кажу про ротацію і демобілізацію тих, хто воює.
Давай ще раз повернемося до початку. 25 років – о’кей, але вже пізно. Нам треба приймати непопулярні рішення або в майбутньому нас чекаютимуть ще більші проблеми.”Війна без переговорів закінчиться лише тоді, коли ми вб’ємо 150 мільйонів росіян”
– Війна – це завжди боротьба ресурсів. З точки зору забезпечення в тому об’ємі, яке ми сьогодні отримуємо від західних партнерів і яке самі виготовляємо – скільки часу Україна матиме можливість воювати далі?
– Якщо переходимо до тотальної оборони, то 2–3–5 років можемо.
Знову ж, це ж питання і внутрішньої мобілізації суспільства з точки зору економіки.
Це і питання до того, що західний світ різний – є країни, які дуже багато нас підтримують. А є країни, які недостатньо, а можуть більше. Якщо маленька країна дає, наприклад, 100 мільйонів, і для неї це дуже великі кошти, а велика дає мільярд, і для неї це нічого, тут же питання в тому, що ті, хто можуть дати більше, не дають, але можуть і для них це нічого не коштує фактично.
– Яка у “Повернись живим” зараз ситуація по зборах?
– Погана. Цей рік почався не так гарно, як хотілося, на жаль. Але працюємо.
– Чим ти це пояснюєш?
– Економікою. Бізнесу важче працювати, людей меншає, тому що люди продовжують виїжджати, у людей менше коштів, а кількість потреб навколо тільки збільшується.
У кожного хтось мобілізований, в кожного збоку є свої потреби.
Плюс якщо подивитися на бізнес, з яким ми працюємо, плюс – мінус всі великі фонди працюють з усіма великими однаковими бізнесами. І йому стає важче, бо і держава на нього тисне.
