Українські F-16 не будуть наближатися до лінії фронту ближче ніж на 40 км – чи вистачить цієї дальності для однієї з головних задач
Джерело: Defence Express
На фоні дуже й дуже затягнутого очікування багатофункціональних винищувачів F-16 у небі України Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський озвучив дуже важливу деталь їх реального майбутнього бойового використання.
За його словами ці літаки повинні триматися від лінії фронту на відстані 40 км та більше, через ризик того, що ворог зможе їх збити. Але у будь-якому випадку вони дозволять Повітряним силам України ефективно працювати проти російських крилатих ракет та уражати наземні цілі, зазначив Олександр Сирський в інтерв’ю The Guardian, в якому також озвучив поточні сили окупаційних військ РФ та плани Кремля, за яким він має призвати 330 тисяч новобранців за п’ять місяців.
З боку ж Defense Express зазначимо, що якщо ця заява не є цілеспрямованою акцією дезінформації, а на жаль на це нічого не натякає, то це уточнення – дуже важливе. Бо фактично розкриває, що дійсно зможуть F-16 у небі України й чому не варто розраховувати на більше.
Зокрема не наближатися на відстань 40 км – це дуже суттєве обмеження на можливості F-16 для задачі відігнати російські літаки з так званими КАБами – плануючими бомбами з комплектами УМПК. Бо для їх скидання по цілях на передньому краю та на глибині до 10 км від нуля російські літаки наближаються десь на відстань 40-50 км.
Таким чином між умовним українським F-16 та російським Су-34 буде 80-90 км. І на фоні цього головним питанням є озброєння з яким прийдуть F-16. Зазначимо, що за наявною інформацією всі європейські F-16, які пройшли оновлення MLU отримали радар AN/APG-66(V)2A з інструментальною дальністю 150 км (за іншими джерелами дальність виявлення цілі типу винищувач 110 км). Саме тому питання у ракетах.
Якщо мова йде про найновішу AIM-120C8 з дальністю до 160 км, то це про дуже реалістичний сценарій під назвою “відігнати російську авіацію”. Бо орієнтовний показник так званої No escape zone (коли ворожий літак вже не може втекти від ракети) для AIM-120C8 десь і дорівнює орієнтовно 80 км.
Водночас, якщо мова буде йти про AIM-120C5, то це вже про 105 км дальності та відповідно значно меншу No escape zone у, орієнтовно 50 км. Тобто можливостей з цією версією ракети здійснити результативний постріл буде значно менше. Водночас, якщо до винищувачів взагалі прийдуть старі версії AIM-120A/B, то їхня загальна дальність дії – 50 км.
Тобто на перше місце виходить не просто наявність F-16 у Повітряних силах і не просто ракет AIM-120, а конкретних версії цієї ракети. Але зазначимо, що параметр No escape zone дуже дискусійний і офіційних даних щодо нього немає. Більше того, він динамічний та ще й залежить від взаємного розміщення літаків у просторі, включно з курсом та висотою.
Тобто попри те, що українські F-16 не будуть наближатися до переднього краю на відстань у 40 км, це не означає, що вони не зможуть виконувати одну з місій. Більше того, на ці 40 км також відступає ворог у використанні своєї тактичної авіації.
Також варто нагадати, що ще у жовтні 2023 року у США дуже чітко розписали, як Україна буде застосовувати F-16. Ще тоді було зазначено, що на першому етапі, коли літаків буде мало, а реального досвіду їх застосування буде обмаль, їх буде правильно застосувати лише для задач протиповітряної оборони.
Лише поступово їх необхідно буде залучати до використання того західного авіаційного озброєння, яке вже є у розпорядженні України – протирадіолокаційних AGM-88 HARM та високоточних плануючих бомб. І лише потім – мова може піти про спробу відігнати російську авіацію, яка закидує українські позиції так званими КАБами.
